Щовечора з 16:30 до 22:00 відвідувачі саду можуть побачити захопливе кольорове шоу зі світла з фігурами на круговій стежці довжиною більше двох кілометрів. Всього в берлінському ботанічному саду виставлено 30 різних інсталяцій зі світла.

Для інсталяцій використали більше 15 тисяч точок світла та три тисячі дротів. Теми стосуються як Різдва, так і ботаніки. Захід планували вісім місяців, а встановлювали обладнання 15 днів.

Яскраві зірки, що світяться, прикрашають галявину перед великою оранжереєю тропічних рослин. Вона є однією з найбільших у світі. Деяким рослинам в ній понад 150 років.

Тут справжнє диско: дерева світяться під звуки сучасної різдвяної музики та саундтреків з відомих фільмів. Струм для численних ілюмінацій виробляється виключно з відновлюваних джерел енергії.

Санчата Діда Мороза (чи, якщо хочете, Санта-Клауса) припарковані на березі. Він сидить на лавці під деревом біля свого оленя і відпочиває. Якщо знайдете його, можете присісти поруч і зробити селфі.

Таємничо підвіслений середземноморський павільйон субтропіків також є одним із найбільших в світі. Усі теплиці зачинені на час різдвяного шоу, але їх можна відвідати в звичайні години роботи з 9:00 до 15:30.

"Озеро сніжинок" можуть використати як унікальне тло всі, хто хоче взяти участь у цьогорічному фотоконкурсі, який організовує ботанічний сад Берліна. До 10 грудня відвідувачам пропонується завантажити свої найкрасивіші кадри на сторінці https://christmas-garden.de/fotowettbewerb. Три фотографії, що переможуть, будуть вивішені в січні в широкому форматі по всьому Берліну.

Льодовий каток площею 300 квадратних метрів був побудований спеціально для різдвяного саду поруч із великою тропічною оранжереєю. Ковзани можна привезти з собою або взяти напрокат на місці.

Вогнище - найкраще місце для завершення вечора. Тут можна отримати гарячий пунш та вафлі. Ті, хто хоче підкріпитися більш серйозно, можуть замовити традиційного німецького смаженого гусака із тушеною червоною капустою в сусідньому павільйоні "Санта-Клаус".

У Великобританії подібні різдвяні фестивалі світла проводять в Садах К'ю на околиці Лондона з 2013 року. Берлінці вирішили перейняти концепцію та вперше провели захід 2016 року. Незважаючи на досить дорогі вхідні квитки - дорослий коштує 17 євро, а на вихідні навіть 19 - минулого року сад відвідали більше 120 тисяч людей.

Creating Tomorrow - Створюючи майбутнє. Це гасло цьогорічного 13-го Фестивалю світла в Берліні. Так виглядає бачення майбутнього, втілене у 3D-відеопроекції, спрямованій на Берлінський собор. 11 митців із п'яти країн світу демонструватимуть на стінах будівлі свої творіння до 15 жовтня.

Юридичний факультет Берлінського університету імені Гумбольта на площі Бебельплац у народі також носить назву "комод". На період фестивалю ціла площа освітлюється кольоровими вогнями і створює враження 360-градусної проекції.

Їх можна побачити й цього року - створених світлодизайнером Манфредом Кляйнгофером (Manfred Kielnhofer) "Хранителів часу". Скульптури розташували перед телевежею на площі Александерплац. У цих фігурах Кляйнгофер хотів втілити мистецьку форму, яка існує поза часом і не залежить від різних стилістичних тенденцій.

Відома кінодіва Марлен Дітріх (Marlene Dietrich), портрет якої зображений на цій проекції, уперше побачила світ у Берліні. Вона народилася 1901 року в Шенеберзі - одному з районів німецької столиці.

Уперше фасад палацу Бельвю, який є резиденцією президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier), також став "полотнищем" для лазерних проекцій. Митців з усього світу закликали втілити свої ідеї й бачення на тему демократії. Ось одна з них.

Понад 2,2 мільйона гостей відвідали Фестиваль світла минулого року. Чи стане їх ще більше цьогоріч? Особливо приваблюють багатьох, звісно ж, Бранденбурзькі ворота. Митці перетворили символ Берліна на арт-об'єкт, який теж має доносити до гостей міста ту чи іншу ідею фестивалю.

Сьогодні традиційний різдвяний вінок у ФРН має чотири свічки, які по черзі запалюють щонеділі під час адвенту - передріздвяного періоду в католицькій і лютеранській традиції. Утім, перші вінки робилися з дерева, а свічок було 24. Його винахідником вважають протестантського вихователя Гінріха Віхерна. 1839 він виставив його перед підопічними, аби ті рахували, скільки днів лишилося до свята.

Традиція ярмарків перед Різдвом у Німеччині сягає своїм корінням у пізнє середньовіччя. Але тоді люди приходили на них не попити глінтвейну, як зараз, а затоваритися продуктами харчування на всю зиму. Пізніше право продавати свої товари на таких ярмарках отримали також різноманітні ремісники, продавці іграшок і солодощів. Сьогодні різдвяні ярмарки можна знайти по всьому світу.

На зиму, яку в Німеччині довгий час сприймали радше як сіру й сувору пору року, в 19-му столітті почали дивитися по-іншому. В ній частіше почали бачити щось радісне і романтичне. Це видно навіть по сніговиках. Якщо раніше їх часто представляли чимось лютим і гнівним, то сьогодні вони здебільшого посміхаються - і з подвір'їв, якщо на вулиці сніг, і як прикраси на різдвяних ялинках.

Ялинка, під якою заховані подарунки до Різдва, довгий час лишалася святковою принадою, яку могли собі дозволити лише заможні німці. Лише після того, як у 19 столітті в країні почало з'являтися дедалі більше штучних хвойних лісів, зростала і кількість родин, які могли собі дозволити деревце перед Різдвом. З Німеччини традиція пішла по всьому світу. На фото - різдвяна ялинка в 2015 році в Токіо.

В середньовіччі подарунки німецьким дітям приносив Святий Миколай 6 грудня. Але з приходом реформації протестанти почали противитися цій традиції поклоніння святому. Тому не виключено, що перенесенням подарункової традиції в Німеччині на Святвечір - 24 грудня - треба завдячувати реформатору Мартіну Лютеру. Адже саме з тих часів подарунки дітям почав приносити Chistkind (Малюк-Ісус).

Сьогодні більшість німецьких дітей щороку чекає на роздачу подарунків перед Різдвом. Сам процес німецькою називається "Bescherung". На середньонімецькому діалекті це слово означає щось "роздавати від Бога". Тобто подарунки початково представляли як щось, дане Богом - дари Христоса. У малюка-Ісуса з подарунками й сьогодні вірить багато німців, принаймні, маленьких.

Якщо впродовж усього року німецькі церкви радше небагаті на відвідувачів, то на Різдво в них може бути навіть не проштовхнутися. Різдвяна служба опівночі має навіть окрему назву в німецькій - Christmette. Слово "mette" з латини означає "вранішній". До 18 століття різдвяні служби в Німеччині проводили рано вранці 25 грудня. І хоч часові рамки посунулися, сама церемонія залишилася майже незмінною.

Традиція невеличких театральних вистав до Різдва у виконанні акторів-аматорів має історію довжиною в століття. Раніше до них входили різноманітні біблійні сцени, як, приміром, вигнання Адама і Єви з раю. Та згодом все сфокусувалося на історії власне народження Ісуса Христа, що лягло в основу сьогоднішнього традиційного німецького вертепу.

Дехто в Німеччині пов'язує святкування Різдва із запеченим гусаком. Інші -з простішими в приготуванні стравами на кшталт традиційних для німецької кухні картопляного салату й сосисок. Раніше гусак був традиційним лише для заможних родин, простому народові залишалося навіть на свято обходитися простішими стравами. Нині у більшості є вибір, але зробити його почасти нелегко.

12-денний період між Різдвом (25 грудня) та святом богоявлення, або трьох королів (6 січня), називають "волохатими ночами" (Raunächte). Німецьке "rau", яке нині означає "суворий", "грубий", в цьому разі не має нічого спільного з суворістю морозної зими, оскільки походить від середньонімецького "волохатий". Згідно з народним повір'ям, по ночах у цей час всюди літають волохаті демони.