Тисячі людей, здебільшого із Сирії, вирушили у небезпечну подорож до Європи у 2015-2016 роках, тікаючи від війни. Близько 10 тисяч біженців залишаються на островах Лесбос, Хіос та Самос. З січіня до травня цього року зафіксовано понад 6 тисяч нових шукачів притулку.

У 2015 та 2016 роках понад мільйон людей намагалися дістатися Західної Європи з Греції або Туреччини так званим "балканським маршрутом" - через Македонію, Сербію та Угорщину. Потік біженців зупинився лише із офіційним закриттям цього шляху, і фізичного перекриття кордонів. Нині більшість біженців обирають небезпечний середземноморський маршрут з Лівії до Європи.

Ця світлина вразила світ. Тіло трирічного хлопчика Айлана Курді з Сирії викинуло на пляж у Туреччині у вересні 2015-го. Фотографія швидко розлетілася соціальними мережами і стала символом кризи біженців. Європа більше не могла залишатися осторонь.

Встигнути останньої миті: тисячі біженців намагаються втиснутися у переповнені автобуси та потяги в Хорватії після того, як стало відомо про майбутнє закриття маршруту через Європу. У жовтні 2015-го Угорщина закрила свої кордони та встановила контейнерні табори, де біженці могли перебувати під час процесу надання їм притулку.

Угорська журналістка стала героїнею скандалу після того, як у вересні 2015 поставила підніжку сирійському біженцю, який намагався втекти від поліції неподалік кордону. На піку кризи ставлення до біженців погіршилося. У Німеччині збільшилася кількість нападів на притулки.

Офіційне закриття "балканського маршруту" в березні 2016 року призвело до загострення ситуації на КПП. У складному становищі опинилися тисячі біженців, з’явилися повідомлення про насильство. Багато хто намагався обійти прикордонні пункти, як ось ці біженці на межі Греції та Македонії невдовзі після закриття кордонів.

Хлопчик у крові та пилюці: фотографія п’ятирічного Oмрана шокувала світ у 2016-му. Вона стала символом жаху громадянської війни у Сирії та страждань людей. Рік потому в мережі з’явилися нові світлини хлопчика, на яких він був набагато щасливішим. Прибічники Башара Асада назвали торішнє фото пропагандистським.

Сирійський чоловік несе доньку під дощем на грецько-македонському кордоні в Ідомені. Він сподівається, що у Європі його родина буде в безпеці. Згідно з Дублінською угодою, про притулок біженці можуть просити в першій країні в'їзду. Багатьох з тих, хто рушив далі, відправляють назад. Найбільше навантаження - на Грецію та Італію.

Німеччина залишається головним пунктом призначення біженців, попри те, що законодавство щодо надання притулку посилили. Жодна з європейських країн не прийняла стільки шукачів притулку, як Німеччина - 1,2 мільйона з початку кризи. Канцлерка Анґела Меркель була іконою для багатьох з тих, хто приїхав сюди.

На півночі Франції влада розчищає сумнозвісні "джунглі" - табір біженців в Кале. Під час евакуації у жовтні 2016-го там спалахнула пожежа. Близько 6,500 мешканців табору розселили в інших притулках у Франції. Через півроку благодійні організації повідомили, що біля Кале живе багато безпритульних неповнолітніх біженців.

Рятувальні судна постійно перебувають у пошуках човнів з мігрантами, які зазнають лиха. Попри надзвичайну небезпеку під час їхньої подорожі багато біженців, рятуючись від бідності або конфліктів у своїх країнах, сподіваються на краще майбутнє в Європі. Переповнені човни часто перекидаються. Лише у 2017 році внаслідок цього загинули 1,800 людей, торік - 5,000.

Сотні тисяч біженців зі Субсахарської Африки та Близького Сходу чекають на перетин Середземного моря у лівійських таборах. Контрабандисти та торгівці людьми налагодили тут свій бізнес. Умови у таборах катастрофічні, наголошують правозахисні організації. Свідки повідомляють про рабство та примусову проституцію. Все ж, мешканці таборів не полишають мрії приїхати до Європи.

За свою теорію відносності німецький єврей Альберт Ейнштейн отримав Нобелівську премію з фізики. У 1933 році він перебував у США за гостьовою візою, коли стало відомо про підготовку його арешту в нацистській Німеччині. Ейнштейн залишився у США та відмовився від німецького громадянства. Дві його сестри пізніше загинули в концтаборах.

Німецька співачка та акторка Марлер Дітріх вже була у США зіркою, коли у 1938 році вирішила виїхати з Німеччини. Велика Марлен мешкала у США та Франції, звідки підтримувала біженців та союзницькі війська. Через це після Другої світової війни в Німеччині їй закидали зраду батьківщини.

На додачу до звання професора Гарвардського університету та репутації відомого експерта Кіссинджер уввійшов в історію як державний секретар США. 1938 року через нацистські переслідування він утік з рідної Баварії. І хоча під час Другої світової війни Кіссинджер воював проти співвітчизників у лавах армії США, він ніколи не відмовлявся від того, що є німцем.

Родина уродженої чешки Мадлейн Олбрайн тікала двічі: після вторгнення нацистів до Праги у 1939 році вона виїхали в Лондон, а коли комуністи захопили владу в Чехії у 1948-му - в США. У віці 60-ти років Олбрайт стала першою жінкою на посаді державного секретаря США.

Її ім'я Матхангі "Мая" Арулпрагасам, але шанувальникам музики вона відома як M.I.A. Ще дитиною поп-зірка виїхала зі Шрі-Ланки до Великобританії. В одному інтерв'ю M.I.A. визнала: "Спершу я усім казала, що ми з Тринідаду, щоб ніхто не змушував мене пояснювати про війну на Шрі-Ланці. Не хотілося визнавати, що я стала біженкою".

Чеський режисер Мілош Форман став одним з найвідоміших представників арт-хаузу після того, як виїхав до США у 1968 році. Причиною стало вторгнення радянських військ в Чехословаччину, що поклало край Празькій весні. Форман отримав два Оскари за свої стрічки "Політ над гніздом зозулі" (1975) та "Амадей" (1984).

Батьки співака втекли від революційних потрясінь на Занзібарі. Разом з ними у Лондоні опинився і маленький Фредді. Решту історії усі знають: разом з групою Queen Мерк'юрі з непересічним голосом став рок-зіркою першої величини у світі. Його смерть від СНІДу надала неабиякого поштовху розвитку глобального руху проти епідемії ВІЛ/СНІДу.

Його вважають одним з найбільш визначальних письменників ХХ століття. Підйом нацизму нобелівський лауреат Томас Манн назвав "валом ексцентричного варварства". Він емігрував у Швейцарію в 1933 році, а згодом - у США. 1938 року Манн написав свою відому максиму: "Де я, там і Німеччина. Моя німецька культура завжди в мені".

Після кривавого військового перевороту в Чилі у 1973 році родина Ізабель Альєнде втекла до Венесуели. Через 13 років одна з найвідоміших латиноамериканських письменниць переїхала у США. Свій особистий мігрантський досвід вона змалювала у романі "Дім духів", а у 2015 році - привітала рішення ЄС прийняти біженців зі Сходу.

Навіть "Бізон, що сидить на землі", славетний ватажок індіанського племені хункпапа, провів кілька років в міграції. Після розгромної перемоги над американською кавалерією у битві при Літтл-Бігхорн Сидячий Бик та дві тисячі його прибічників в 1877 році були змушені відступити в Канаду. Через 4 роки він повернувся та здався американській владі.

Так само, як Ведад Ібішевич з берлінської "Герти", футболіст Невен Суботич в дитинстві втік від війни у рідній Боснії та Герцоговині. 2012 року він заснував фонд, мета якого - забезпечити питною водою дітей в країнах третього світу. Багато років Суботич виступав за "Борусію", а у січні 2017-го футбольний клуб "Кельн" орендував захисника на півроку.