Майже 1,5 мільйони відвідувачів щороку приходять до цього музею, щоб дізнатися більше про технічні й природознавчі науки: від астрономії до хронометрії (вимірювання часу). Головний корпус найбільшого технічного музею світу розташований на Музейному острові, на березі річки Ізар.

Найважливішим місцем для поціновувачів музеїв є Ареал мистецтва (Kunstareal). Тут розташовано аж 16 музеїв, зокрема й Пінакотека сучасності з картинами ХХ-ХХІ століть. Стара пінакотека, що знаходиться поруч, відома своєю колекцією картин Рубенса й автопортретів Дюрера й Рембрандта.

Також в Ареалі мистецтва розташований будинок Ленбаха. Музей, який раніше був віллою художника Франца фон Ленбаха, всесвітньовідомий завдяки найбільшому зібранню робіт об'єднання експресіоністів "Синій вершник". Основою для створення музею стали картини Габріель Мюнтер, котрі художниця сама передала будинку разом з роботами свого чоловіка Василя Кандинського.

Музей Брандгорста безумовно вартий уваги. Фасад будівлі вкритий плиткою на 36000 деталей і 23 кольори. Тут зберігають колекцію робіт подружжя Брандгорст. Сам музей позиціонує себе як доповнення до Пінакотеки сучасності й дає змогу ознайомитися з важливими роботами Енді Воргола та Сая Твомблі.

Державне античне зібрання на Королівській площі засвідчує пристрасть баварського короля до колекціонування. Король Баварії Людовик І не лише замовив побудувати будівлю у вигляді коринфського храму, а й перевіз сюди археологічні скарби з Греції та Італії.

Будинок мистецтва в Англійському парку не зберігає колекцій, а слугує виставковим простором для сучасного мистецтва. Монументальну неокласичну будівлю створили в 1933-1937 роках з ініціативи тирана Адольфа Гітлера, це був один з перших великих будівельних проектів націонал-соціалістів.

Наймолодший музей Мюнхена, Документаційний центр з історії націонал-соціалізму, було відкрито 2015 року. В часи Другої світової війни на цьому місці був розташований Коричневий будинок, штаб-квартира націонал-соціалістів. Наприкінці війни будинок було зруйновано. Музей присвячений дослідженню ролі Мюхена в часи приходу до влади націонал-соціалістів.

Єврейський музей (ліворуч) розташований поруч з головною синагогою (праворуч) Єврейського центру в старій частині Мюнхена. Окрім постійної виставки про історію євреїв у Мюнхені, музей пропонує змінні виставки, наприклад, присвячені викраденим під час націонал-соціалізму творам мистецтва, а також організовує зустрічі з очевидцями, які пережили Голокост.

Навпроти Єврейського музею, в будівлі колишнього арсеналу, розташований Мюнхенський міський музей. Блукаючи трьома поверхами музею, можна дізнатися багато цікавих фактів: від історії Генріха Лева до появи Альянц Арени. Частиною Міського музею також є Музей кіно (праворуч), де показують шедеври світової класики.

Оскільки Мюнхен є важливим центром автомобілебудування у Німеччині, тут також є музей автомобілів. У Світі BMW відома компанія презентує свої актуальні колекції автомобілів різних марок: від Mini до Rolls-Royce. Поруч з виставковим центром розташований музей, присвячений 100 рокам історії BMW.

Майже 1,5 мільйони відвідувачів щороку приходять до цього музею, щоб дізнатися більше про технічні й природознавчі науки: від астрономії до хронометрії (вимірювання часу). Головний корпус найбільшого технічного музею світу розташований на Музейному острові, на березі річки Ізар.

Найважливішим місцем для поціновувачів музеїв є Ареал мистецтва (Kunstareal). Тут розташовано аж 16 музеїв, зокрема й Пінакотека сучасності з картинами ХХ-ХХІ століть. Стара пінакотека, що знаходиться поруч, відома своєю колекцією картин Рубенса й автопортретів Дюрера й Рембрандта.

Також в Ареалі мистецтва розташований будинок Ленбаха. Музей, який раніше був віллою художника Франца фон Ленбаха, всесвітньовідомий завдяки найбільшому зібранню робіт об'єднання експресіоністів "Синій вершник". Основою для створення музею стали картини Габріель Мюнтер, котрі художниця сама передала будинку разом з роботами свого чоловіка Василя Кандинського.

Музей Брандгорста безумовно вартий уваги. Фасад будівлі вкритий плиткою на 36000 деталей і 23 кольори. Тут зберігають колекцію робіт подружжя Брандгорст. Сам музей позиціонує себе як доповнення до Пінакотеки сучасності й дає змогу ознайомитися з важливими роботами Енді Воргола та Сая Твомблі.

Державне античне зібрання на Королівській площі засвідчує пристрасть баварського короля до колекціонування. Король Баварії Людовик І не лише замовив побудувати будівлю у вигляді коринфського храму, а й перевіз сюди археологічні скарби з Греції та Італії.

Будинок мистецтва в Англійському парку не зберігає колекцій, а слугує виставковим простором для сучасного мистецтва. Монументальну неокласичну будівлю створили в 1933-1937 роках з ініціативи тирана Адольфа Гітлера, це був один з перших великих будівельних проектів націонал-соціалістів.

Наймолодший музей Мюнхена, Документаційний центр з історії націонал-соціалізму, було відкрито 2015 року. В часи Другої світової війни на цьому місці був розташований Коричневий будинок, штаб-квартира націонал-соціалістів. Наприкінці війни будинок було зруйновано. Музей присвячений дослідженню ролі Мюхена в часи приходу до влади націонал-соціалістів.

Єврейський музей (ліворуч) розташований поруч з головною синагогою (праворуч) Єврейського центру в старій частині Мюнхена. Окрім постійної виставки про історію євреїв у Мюнхені, музей пропонує змінні виставки, наприклад, присвячені викраденим під час націонал-соціалізму творам мистецтва, а також організовує зустрічі з очевидцями, які пережили Голокост.

Навпроти Єврейського музею, в будівлі колишнього арсеналу, розташований Мюнхенський міський музей. Блукаючи трьома поверхами музею, можна дізнатися багато цікавих фактів: від історії Генріха Лева до появи Альянц Арени. Частиною Міського музею також є Музей кіно (праворуч), де показують шедеври світової класики.

Оскільки Мюнхен є важливим центром автомобілебудування у Німеччині, тут також є музей автомобілів. У Світі BMW відома компанія презентує свої актуальні колекції автомобілів різних марок: від Mini до Rolls-Royce. Поруч з виставковим центром розташований музей, присвячений 100 рокам історії BMW.

Перший Октоберфест у 1810 році відбувся дійсно у жовтні. Сьогодні, хоча фестиваль і зберігає свою оригінальну назву, його проводять раніше, у вересні. Причина - примхлива баварська погода, коли часом у жовтні у Мюнхені вже може й сніжити. Така погода - зовсім не в інтересах організаторів і відвідувачів. Тому 1904 року свято перенесли на вересень, щоб привабити більше гостей.

Щоб подолати мовний бар'єр, варто запам'ятати деякі фрази баварським діалектом. Для привітання набагато частіше використовують вирази Servus ("привіт") та Grüß Gott (аналог українською - "Слава Богу"). Якщо виникають складнощі при спілкуванні, то можуть запитати Host mi?, що означає "Ти розумієш?". А на прощання баварці кажуть Pfiat di, скорочення від Behüte dich Gott ("Бережи тебе Господь").

Танці на лавках вітаються, а от танцювати на столі є табу. Роздягатися на Октоберфесті також дозволено, проте оголених людей не можна фотографувати. Ще одна заборона - красти кухолі з-під пива. Однак пивний кухоль - один з улюблених трофеїв свята. Кожного року зникають десятки тисяч кухолів, особливо часто виносять з наметів півлітрову тару.

Хтось приходить у повсякденному одязі, хтось - у традиційних баварських костюмах, головне, щоб у образі прослідковувався один стиль. Уважно ставтеся до баварської національної жіночої сукні, дірндлю (Dirndl): якщо бант зав'язаний ліворуч, то це означає, що дівчина неодружена, праворуч - що у неї хтось є, по середині - що дівчина незаймана, позаду - маєте справу з вдовою або з офіціанткою.

Пиво на Октоберфесті має вищий процент алкоголю, ніж зазвичай - у середньому близько шести відсотків. При цьому воно є м'яким на смак та легко п'ється - ідеальне поєднання, щоб напитися. П'яні гуляки, які без видимих ознак життя лежать на галявині біля наметів - звичне явище. Минулого року відвідувачі фестивалю випили близько 7,5 мільйонів літрів. І це попри рекордно високу ціну в 11 євро за літр.

Понад 500 паспортів щорічно губиться на Октоберфесті, повідомляє консульство США у Мюнхені.Тому на своїй сторінці у Facebook установа розмістила відео, в якому нагадує, що краще мати з собою копію паспорта або посвідчення особи. Бо оригінал у розпал гуляння може десь випасти і загубитися.

У центрі Потсдама щойно відкрився новий художній музей - "Музей Барберіні" (Museum Barberini). Вражає вже сама його будівля. Адже йдеться про колишній палац, який своєю назвою завдячує римському палаццо Барберіні. Постійна експозиція охоплює від старих майстрів до сучасного мистецтва. Виставку з нагоди відкриття музею присвятили пейзажам у творчості імпресіоністів.

Фасад майбутнього "Музею сучасного урбаністичного мистецтва" (Museum for Contemporary Urban Art) у Берліні вже розмальовано. Але зазирнути всередину будівлі в берлінському районі Шенеберег можна буде, починаючи тільки від вересня 2017-го року. В експозиції музею представлять понад 200 муралів. Тож роботи вистачить на всіх. Оформлення фасаду музейної будівлі вже зараз регулярно оновлюють.

Як функціонує економіка? Якою є історія біржових торгів? Отримати відповіді на ці та подібні запитання незабаром можна буде в новому "Швейцарському музеї фінансів" (Schweizer Finanzmuseum) у Цюриху. Відкриття заплановане на червень 2017-го року. Експозиція музею містить найбільшу в світі колекцію історичних цінних паперів, яка раніше зберігалась в іншому швейцарському місті - Ольтен.

Австрійці вирішили змінити концепцію віденського етнографічного музею. Восени 2017-го цей музей знову відкриється, але вже з іншою назвою - "Світовий музей у Відні" (Weltmuseum Wien). 14 залів знайомлять з матеріальною й духовною спадщиною Близького Сходу, Океанії, Північної Америки. Тут зберігається 200 тисяч етнографічних предметів, 100 тисяч історичних світлин та 146 тисяч друкованих видань.

Моду не зовсім можна назвати мистецтвом, казав якось Ів Сен-Лоран (1936-2008), "але без митця вона існувати не може". Таке визначення стосується і особистої діяльності дизайнера. Він мав значний вплив на модну галузь і залишив для нащадків систематизований архів своєї творчості. У жовтні 2017 року відкриється відразу два музеї, де виставлятимуться колекції Ів Серн-Лорана, - у Парижі та Марракеші.

Ще 2016-го року видання рясніли повідомленнями про скульптури на морському дні. Перші фото підводного музею справді вражають. Починаючи від січня 2017 року, "Музей Атлантико" (Museo Atlántico) офіційно відкрито для нирців. У Європі це - перша подібна експозиція, для якої британський митець Джейсон де Кер Тейлор створив понад 300 скульптурних фігур.

Про вікінгів складено чимало міфів, існує багато стереотипів. Аби ліквідувати прогалину в знаннях про цю групу людей у Стокгольмі вирішили створити музей "Життя вікінгів" (Vikingaliv). Відкриття заплановане на квітень 2017-го. Центральна складова концепції музею - 11-хвилинна подорож у часі: відвідувачам пропонується перенестися в 963-й рік і подивитися на тодішнє життя очима самих вікінгів.

"Музей Другої світової війни" (Muzeum II Wojny Swiatowej) є для Польщі об'єктом престижу. Однак відкриття музею затягнулося через суперечку навколо тематичних акцентів. Уряд наполягає на героїчному змалюванні історії Польщі. Автори ж експозиції зробили наголос на негероїчному погляді, подаючи історію з точки зору передусім цивільного населення.

Перебудова будівлі колишньої броварні під музей сучасного мистецтва EMST відбувалась не без проблем. Брак фінансів та бюрократія далися взнаки. Музей частково відкрився в жовтні 2016-го року. Відтоді публіці пропонують окремі тематичні виставки. Постійна експозиція має стати доступною восени 2017-го року. Вона охопить грецьке й міжнародне мистецтво, починаючи від 1970-х років.

На завершення пропонуємо звернути увагу на Лондон. "Музей Вікторії та Альберта" (Victoria and Albert Museum) постане в новому оздобленні. У липні 2017-го року планується завершити перебудову його вхідної частини - це найвагоміші архітектурні зміни будівлі за понад 100 років. Крім того, буде зведена Галерея Сейнсбури. Вона матиме найбільшу у Великобританії виставкову площу - 1100 квадратних метрів.

Майже десять років він був зачинений на ремонт. Проте тепер Rijksmuseum - Національний музей Голландії - знову відчинив двері. Перлиною його колекції є полотно Рембрандта "Нічна варта" 1642 року. Як архітектор Пітер Кейперс, який створював будівлю з 1876 по 1885 роки, так і нинішня група реставраторів з компанії Cruz & Ortiz зробили все так, щоб відома картина перебувала в центрі музею.

У музеї, відкритому 1885 року, Пітер Кейперс звів внутрішній пасаж. Таким чином відвідувачі могли перетинати внутрішній двір прямо посередині. Коли було оголошено про його закриття в рамках реставрації, мешканці Амстердаму обурились. Зрештою, пасаж таки зберегли.

Велика зала з викладеною орнаментальною мозаїкою підлогою та кольоровими візерунками на вікнах нагадує собор. Після першого відкриття музею це стало проблемою для протестантських кальвіністів з півночі Голландії, адже тодішній дизайн вони сприйняли як надто католицький. Декорація, котру повністю видалили після смерті Кейперса у 1921 році, тепер відновлена. Це кропітка ручна робота.

В залі з картинами Золотої доби голландського живопису - Рембрандта, Вермеера, Галса - теж як у храмі. Саме тому короля Нідерландів Вільгельма ІІІ на урочистому відкритті музею у 1885 році не було. Проте королева Беатрикс прибула до будівлі 13 квітня 2013 року. Відкриття Національного музею після реставрації один з останніх її королівських обов'язків перед відреченням від престолу 30 квітня.

Бібліотека, спроектована Кейперсом для музею, водночас є публічною бібліотекою історії мистецтв Голландії. Наукові та науково-популярні книжки, монографії та довідкові видання заповнюють кожен сантиметр полиць, розташованих на чотирьох поверхах.

Бібліотекою можуть користуватись не тільки дорослі дослідники, а й діти. Для них між науковими журналами та мистецькими каталогами міститься маленьке зібрання книжок про мистецтво, написаних спеціально для маленьких.

Не тільки живопис: Національний музей володіє також колекціями з голландської історії, а також мистецтва та ремесел. Щоб нагадати про них, куратори експозицій розмістили експонати галерей поряд - картини, скульптури та вирізані роги тварин мають розповісти пор часи, коли їх створювали.

У головній будівлі є приміщення, у яких виставлені мистецькі експонати з колишніх колоній Голландії. З цього року відкритий й азійський павільйон, у якому можна побачити невеличку колекцію кімоно та храмових скульптур.

Невеликі, але дорогі: дві з кращих робіт Вермеера - "Молочниця" та "Дівчина в блакитному, яка читає лист" - розташовані на підходах до "Нічної варти". У галереї відсутнє пряме світло. Фотографувати можна лише без спалаху. Добра нагода, щоб намалювати щось у стилі Вермеера. Поряд зі справжнім Вермеером.

Вермеер створив це полотно приблизно у 1658 році. Легка меланхолія та природне світло, яке падає крізь вікно - типові для його стилю. Містичний вираз обличчя молочниці нагадує Мону Лізу. І байдуже, як довго глядач дивиться на картину і наскільки близько до неї стоїть - він ніколи не здогадається, про що вона думає.

Інтерес засобів масової інформації до відкритого після реставрації музею надзвичайно великий - журналісти з усього світу прагнуть кинути погляд на "Нічну варту". У день відкриття відвідувачі могли залишатись у стінах мистецької скарбниці до опівночі. Таким чином, кожен побачив все, що хотів.