Черговий спалах активності вулкану Агунг на Балі спостерігається після пробудження у вересні. У ніч на 26 листопада вулкан викинув на поверхню стовп диму та попелу, висота якого сягала понад 4000 метрів. Пізніше на поверхню піднялася й гаряча магма, через що рівень імовірності виверження сягнув найвищої позначки.

Виверження Агунга на острові очікують від середини вересня. Тоді органи влади Індонезії оголосили найвищий рівень небезпеки. Наприкінці вересня на острові евакуювали понад 120 тисяч людей. У жовтні активність вулкану почала згасати, тож невдовзі місцеві жителі повернулися додому. Однак 21 листопада вулкан знову почав проявляти активність.

На острові Балі триває сезон дощів, тож ріки переповнені водою, яка перемішується із попелом з вулкану Агунг. Це створює небезпеку потужних селевих потоків, здатних зносити все на своєму шляху.

Через нову активізацію вулкану Агунг влада оголосила територію в радіусі 10 кілометрів зоною небезпеки і закликала до евакуації жителів 22 поселень, у яких проживає біля 100 тисяч людей. Утім, станом на ранок 27 листопада лише 40 тисяч людей залишили свої домівки. Небажання евакуюватися решта пояснює тим, що почувається у безпеці або не хоче полишати власну худобу.

Агунг розташований за 75 кілометрів від популярного серед туристів курорту Кута. Через активність вулкану головний аеропорт Балі у місті Денпасар зачинили щонайменше до ранку 28 листопада. Місцева влада кожні шість годин перевіряє, чи не з'явилася можливість відновити авіасполучення. 445 рейсів скасували, від чого постраждали близько 59 тисяч туристів. Багато з них просто застрягли на острові.

У національному управління з надзвичайних ситуацій зазначають, що нинішня активність вулкану вказує на неминучість більшого виверження. У ніч на 27 листопада відомство зафіксувало поодинокі вогняні спалахи. У той же час голова індонезійського геологічного департаменту оголосив, що у відомстві не очікують більшого виверження.

Востаннє висока активність вулкану спостерігалася понад півстоліття тому. Під час великого виверження Агунга у 1963 році, який "спав" до цього 120 років, загинули близько 1100 людей. Кілька сіл були похованими під попелом і лавою. Тоді вулкан викинув попіл на висоту 10 кілометрів і залишався активним близько року.

Незалежно від того, як довго сплять вулкани, прокидаються вони завжди в поганому настрої. Міжнародна космічна станція якраз перебувала над вулканом Саричева, який знаходиться на Курильських островах, коли почалось його виверження у 2009 році. Астронавти змогли зробити фотографію крізь хмари. З космосу можна дуже детально розгледіти цей природний феномен.

Супутники, які здійснюють спостереження за Землею, такі як Proba-V Європейського космічного агентства, роблять знімки щодня. Це дозволяє відслідковувати зміни стану довкілля. На цих фото, зроблених у квітні 2014-го, липні 2015-го та січні 2016 року (зліва направо), зафіксоване поступове висихання озера Поопо, колись другого за величиною в Болівії, принаймні частково спричинене змінами клімату.

Щорічно пожежі спустошують ландшафти і шкодять екології в багатьох країнах світу. Дуже часто причиною вогню є людина. Саме так було і під час пожежі у вересні 2015 року на островах Борнео і Суматра в Індонезії, коли причиною масштабних пожеж стали фермери, які підпалили тропічні ліси із торф’яним ґрунтом заради нових сільськогосподарських угідь. На фото - шлейфи сірого диму від цих пожеж.

У Німеччині батьки попереджають своїх дітей, що якщо вони не будуть їсти, то піде дощ. І справді, у 2013 році пішов дощ, і такий сильний, що деякі з великих річок у Центральній Європі вийшли зі своїх берегів. На цьому фото - наслідок сильних опадів, коли річка Ельба затопила територію довкола міста Віттенберга в німецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт.

Сильний буревій може завдати непоправної шкоди своїм потужним вітром і штормовими хвилями. Інформація з супутників має вирішальне значення для прогнозування таких буревіїв: інтенсивність, напрям руху, швидкість вітру. Ця фотографія Тихого океану в районі Мексики, зроблена 25 листопада 2015 року, допомогла визначити швидкість вітру у 160 кілометрів на годину під час тропічного шторму Сандра.

Супутники відіграють ключову роль у спостереженнях за зміною клімату і процесом танення льодовиків. За допомогою даних з космосу вчені змогли задокументувати, як зменшуються льодовики, що призводить до підвищення рівня води в океані. На цій фотографії, зробленій з борту Міжнародної космічної станції, зафіксовано процес танення льодовика Упсала в аргентинській Патагонії з 2002-го по 2013 роки.

Пилові бурі часто трапляються у віддалених пустелях. Проте у вересні 2015 року супутники зафіксували, як пилова буря (або хабуб) оповила країни Близького Сходу, накривши собою заселені людьми території. Дані спостереження зі супутників разом із датчиками якості повітря на землі допомагають зрозуміти, як зароджуються і поводять себе далі шторми. Ці дані дозволяють покращити прогнозування.

Такими словами у NASA описують брак снігу на каліфорнійській горі Шаста, яка є важливим джерелом води для регіону. На фотографії зафіксовані коричневі схили гори, які мали би бути білими від снігу, а також землі навколо, які страждають від посухи. Чим менше льоду на горі, тим сильнішою є посуха.

У січні 2017 року активізувався вулкан Коліма у Мексиці, а Сергіо Тапіро Веласко перебував у цей час лише за 12 кілометрів від місця подій. "Я раптом почув гучний вибух. Потім я побачив, як по схилах гори стікає лава, а в небо здіймається величезна хмара з попелу". Він не розгубився, швидко зробив це фото та отримав головний приз міжнародного фотоконкурсу Mointain Summit.

У категорії Mountain Action нагороди дістаються альпіністам. Аби зробити це фото з гори Арльберг в Австрії, Патрік Штайнер (Patrick Steiner) мусив добряче попітніти, аби дістатися до місця зйомки.

Йона Зальхер (Jona Salcher) увіковічнила цю сповнену містики мить у Доломітах в Італії. Фото здобуло головний приз у категорії Mountain Nature. У цій категорії відзначають світлини, які демонструють, що природа в горах завжди створює все нові й нові вражаючі перспективи.

Група канатохідців із Відня звисає з гори Пайльштайн в Австрії на цьому фото Себастіана Вальгюттера (Sebastian Wahlhuetter), переможця у категорії Team Spirit. Натхненням послугувала буддистська традиція. "У Гімалаях є традиція вивішувати прапори на вершинах гір на знак миру, співчуття, сили та мудрості", - каже фотограф. Такий "прапор" від хотів вивісити і в Австрії.

Маурісіо Касула зробив це фото з гори Кліфатіндур в Ісландії. Воно було визнане найкращим у категорії Montain Water. Фотограф розповідає, що зробив його під час своєї першої поїздки до Ісландії. "Я одразу ж відчув внутрішнє примирення, якого ніколи раніше не відчував", - каже він.

Цього року на фотоконкурсі Mountain Summit вперше визначали переможця в категорії Mountain Mobile. Крістіне Требо (Christine Trebo) зробила цю світлину в Доломітах за допомогою свого смартфона і вигадала для нього таку поетичну назву.

У категорії Mountain Faces відзначають фото, які розповідають історії за допомогою людських облич. Переможець у даній категорії - український фотограф Антон Янковий - сфотографував цього маленького хлопчика, якого він зустрів біля підніжжя гори Манаслу в Непалі.

Штефан Шлумпф (Stefan Schlumpf) сфотографував ці сповнені ризику кроки канатохідця і посів завдяки цій світлині друге місце в категорії Mountain Action.

Мауро Гамбікорті здобув другий приз у категорії Team Spirit. На його фото видно, що люди - як і корови - не здаються, коли випадає "трохи" снігу.

За допомогою цього нереалістичного знімку Мішель Кіміні вдалося здобути друге місце в категорії Mountain Nature.

У категорії Mountain Mobile нагороди вручалися вперше. Друге місце дісталося Карлосу Норіезі за цей змінок.

Даріо Фернандо Мареллі отримав другий приз у категорії Mountain Water за фото цього зимового пейзажу.

За цей дуже інтимний знімок зблизька Рональд Райнштадлер отримав друге місце у категорії Mountain Faces.