Для «розігріву» першими оголосили страйк вчителі. За даними профспілок, у понеділок (6 вересня) близько тридцяти відсотків викладачів прийшли не в класи, а вийшли на вулиці з транспарантами. Щоправда офіційна статистика говорить про шість відсотків страйкуючих вчителів. Більш масові протести очікують у вівторок (7 вересня).

Аби унеможливити пенсійну реформу президента Ніколя Саркозі, французькі профспілки як виняток вирішили об'єднати свої зусилля: до страйку мають долучитися працівники громадських служб, суспільно-правових ЗМІ, повітряного транспорту, залізниці, промислових підприємств. Уже цей факт свідчить, що йдеться про вкрай важливі речі, - сказав один із профспілкових лідерів Бернар Тібол в інтерв'ю радіостанції France International.

Сумніви в ефективності протестів

Опитування, проведене безплатною газетою «20 Minutes», засвідчило, що 73 відсотка респондентів підтримують протести. Водночас 65 відсотків сумнівається, що за допомогою страйків вдасться вплинути на уряд, аби той переглянув плани реформи.

Пенсійна реформа належить до найважливіших намірів французького президента та його уряду. Зокрема, планується до 2018-го року підняти вік виходу на пенсію з 60 до 62 років. Така необхідність пояснюється серед іншого збільшенням очікуваної середньої тривалості життя в країні.

Саркозі зазіхнув на спадщину Міттерана

Реформа, затіяна Ніколя Саркозі, є досить мужнім кроком, якщо врахувати, що 1982-го року колишній президент, соціаліст Франсуа Міттеран понизив пенсійний вік із 65 до 60 років. Побоюючись масових протестів, відтоді жоден уряд не наважувався на нові перетворення в пенсійній системі.

Влітку Саркозі міг уже наперед посмакувати, що на нього чекає. В червні з протестами проти пенсійної реформи на вулиці, за даними поліції, вийшло 800 тисяч осіб. Профспілки говорять, однак, про два мільйони і сподіваються, що нині в демонстраціях візьме участь ще більша кількість людей.

Володимир Медяний / Наталя Неділько /afp / dpa