Національні збори Франції у вівторок, 23 квітня, підтримали суперечливий законопроект щодо так званого гомосексуального шлюбу. За проголосував 331 депутат, 225 - висловилися проти, 10 - утрималися, передає агентство KNA. Ухвалений у другому читанні документ передбачає також право на всиновлення дітей одностатевими парами.

Голосуванню передувала затяжна і запекла суспільна дискусія у Франції. Під час протестів проти цього закону навіть були сутички демонстрантів з поліцією. Найактивніше протестували націоналістичні та радикальні сили, також проти гомосексуального шлюбу виступила католицька церква та інші релігійні спільноти.

Опозиція вже заявила про наміри оскаржити ухвалений закон. Нові протести планується провести 5-го і 26-го травня, повідомляє агентство AFP. Як очікується, після висновку Конституційного суду закон може набрати чинності ще до настання літніх канікул. Франція стала чотирнадцятою у переліку країн світу, що застосували категорію шлюбу і для одностатевих пар.

Табу на інтеграцію?

Шлюби між лесбійками та гомосексуалами заборонені в більшості країн ЄС. Лише у семи державах дозволяють одностатеві союзи, іноді навіть із вінчанням у церкві. А деякі члени ЄС запровадили реєстроване партнерство. При цьому кожна з 27 держав Євросоюзу вирішує самостійно, які права та обов'язки отримують зареєстровані партнери. Іноді виникає разюча різниця в національних законах стосовно врегулювання податкових питань, прав партнерів на спадщину чи отримання матеріальної допомоги. Тобто у "міні-шлюбах" ідеться насамперед про матеріальний бік справи. Сентиментальні на духовні аспекти законодавців не обходять.

Великий контраст із Францією впадає у вічі в Італії та Польщі. Обидві католицькі держави давно стали повноправними членами ЄС, однак у питаннях рівності шлюбів їхнє законодавство і досі задкує. Співжитя – це ще стерпно, однак взаємна відповідальність гомосексуальних партнерів законом не передбачена. Виникає запитання: чи можуть у Євросоюзі існувати різні правові підходи, якщо всі держави-члени погодилися відстоювати спільні принципи та цінності? Виходить, європейська толерантність має чіткі межі.

"Коли Брюссель форсує ці питання, їх можна зафіксувати в законі, але зміст закону не буде сприйнятий суспільством", - сказав у розмові з DW депутат Бундестагу від правлячих Християнських демократів Єнс Шпан. Хоча він виступає за розширення прав одностатевих пар, але вважає фатальною правову "зрівняйлівку". На його думку, такий крок спричинив би тільки протести та обурення діями Брюсселя замість того, щоб покращити ставлення людей. Адже у країнах Південної та Східної Європи гомосексуальність залишається темою табу.

Країни обмежених можливостей

Один із основних принципів Євросоюзу – вільний вибір місця проживання для громадян ЄС. Організація Евелін Параді разом із Європейською комісією критикує обмежену свободу пересування для одностатевих пар усередині Європи. Приміром, якщо гомосексуальна пара з Нідерландів, де вона має ті ж права й обов'язки, як традиційна, перебереться до Румунії, там їхній шлюб ніхто не визнаватиме. Тобто люди втратять соціальні гарантії, які мали раніше. "Це очевидна дискримінація і кривда проти прав громадян Євросоюзу", - нарікає Параді. Вона, однак, переконана, що готовність усіх держав ЄС боротися з нехтуванням інтересів одностатевих пар – тільки питання часу.