Уже минулого тижня на вулиці французьких міст вийшли два з половиною мільйони громадян. Причиною стали заходи з подолання фінансової кризи, які планує вжити французький президент. Французи обурені. Їх непокоїть, що кількість безробітних постійно зростає, а зарплати більше не можуть забезпечити належного рівня життя. «Зазвичай я могла придбати різні товари за два чи три євро. А тепер все настільки подорожчало. Я би сказала, що ціни зросли практично вдвічі”, - говорить одна з учасниць демонстрації.

Про кого дбає уряд?

Уряд виділив 26 мільярдів євро на підтримку банків, у той час як тисячі пересічних французів втратили роботу. “Люди думають, що гроші віддали і без того багатим банкірам, а для простих громадян нічого не було зроблено”, - зауважують опозиційні політики. До працівників пошти, транспорту, засобів масової інформації, які непокояться за свої робочі місця, приєдналися держслужбовці, лікарі, вчителі та студенти, які вже другий тиждень поспіль проводять свої акції протесту.

Серед іншого студенти також незадоволені запланованими нововведеннями в галузі освіти: “Цей новий декрет дозволятиме керівникові навчального закладу сказати: так, цей викладач отримає таку-то кількість годин, а інший не отримає взагалі або значно менше. Хіба це справедливо?”, - скаржиться один із членів студентського страйкового комітету. Протестують також представники приватного бізнесу, співробітники банків, працівники автобудівних заводів тощо.

Примара відставки

Ніколя Саркозі пам’ятає, що французьким урядам уже доводилося йти у відставку через сильний рух протесту. У грудні він висловив побоювання, що демонстрації в Греції можуть перерости в масові виступи по всій Європі, так само, як це було 1968 року. Тому французький президент відклав плани реформ шкільної освіти та відмовився від ідеї дозволити супермаркетам працювати у вихідні.

Утім, це не допомогло. По всій Франції було організовано більш як 200 демонстрацій. 60 тисяч французів пройшли маршем у Бордо, тримаючи гасла “Кризу – їм, рішення – нам”. Нині закиди демонстрантів не є чітко сформульованими, але якщо профспілки зможуть виступити єдиним фронтом та висунути конкретні вимоги, це зможе мобілізувати ще більше громадян Франції.