ФСБ катує затриманих в окупованому Криму - доповідь ООН
Марія Думанська
13 липня 2020 р.
ФСБ застосовує побиття, удари електричним струмом та удушення, щоб змусити затриманих у Криму давати показання. Нікого з силовиків не притягували до відповідальності за ці тортури, йдеться у доповіді ООН.
Реклама
Співробітники Федеральної служби безпеки (ФСБ) РФ та інших правоохоронних органів в анексованому Росією Криму застосовують тортури, зокрема побиття, удари електричним струмом та удушення, для того, щоб змушувати людей давати показання. Про це йдеться у нещодавно опублікованій доповіді генерального секретаря ООН щодо Криму, повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у понеділок, 13 липня, на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
Ніхто з винних так і не був притягнутий до відповідальності в жодному з випадків катувань і жорстокого поводження, зафіксованих місією ООН у Криму. Суди або повністю ігнорували скарги жертв на катування та жорстоке поводження, або призначали розслідування, які проводилися формально та були завершені без висунення жодних обвинувачень, йдеться у повідомленні місії.
У доповіді генерального секретаря ООН наголошується, що ризик катувань та жорстокого поводження є особливо високим під час свавільних арештів та тримання під вартою без зв’язку із зовнішнім світом.
У задокументованих випадках після надходження потерпілих до Сімферопольського СІЗО або ізоляторів тимчасового тримання медичний персонал зазвичай відмовляв їм у огляді та фіксуванні наявних у них тілесних ушкоджень.
"Рівень безкарності був таким, що в деяких випадках співробітники ФСБ піддавали жертв жорстокому поводженню на очах у їхніх адвокатів, залучених державою для здійснення захисту за призначенням. Останні не вживали жодних заходів для захисту своїх клієнтів", - наголошується у повідомленні місії.
У доповіді генсекретаря ООН щодо Криму вимагають від Росії притягнути винних до відповідальності та швидко і ефективно розслідувати всі заяви про катування, жорстоке поводження, свавільні арешти та затримання в анексованому Криму.
В ООН нагадали, що заборона катувань та жорстокого поводження є абсолютною та не передбачає жодних винятків.
Чому Європа ніколи не визнає анексію Криму (18.03.2019)
02:41
Адмінкордон із Кримом: п'ять років життя на межі у фото
Після незаконного референдуму 16 березня 2014 року анексований Крим відмежувався від України. Чим жили мешканці "прикордонної" території останні п'ять років - у фоторепортажі DW.
Фото: DW/I. Burdyga
Перші блокпости
Військовослужбовці Держприкордонслужби та українських десантних військ з'явились на трасах південої Херсонщини наприкінці лютого 2014 року - з початку заворушень у Криму. Побоюючись наступу російських військ з півострова, вони почали облаштовувати тут перші окопи і блокпости.
Фото: DW/I. Burdyga
"Російський" кордон
Наприкінці квітня 2014 року прикордонні війська ФСБ РФ відкрили на межі з Кримом власні пункти пропуску через "російський" кордон. Українська влада назвала такі дії незаконними, проте мусила облаштовувати зі свого боку власні блокпости. На фото: черга з вантажівок на трасі Херсон-Армянськ, 29 квітня 2014 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Перекритий канал
Однією з перших відповідей української влади на окупацію півострова було перекриття дамбою Північно-кримського каналу - основного джерела водопостачання у північній частині півострова. Формально українське агентство водних ресурсів відмовляється укладати угоду про водопостачання на півострів, оскільки не визнає юрисдикцію тамтешніх установ.
Фото: DW/I. Burdyga
Фантомні колії
Залізничне сполучення з Кримом було припинене в грудні 2014 року - формально з міркувань безпеки. До півострова заходили дві залізничні гілки: східна через станцію "Новоолексіївка", до якої і досі ходять потяги з Києва, Харкова та Запоріжжя, та західна через станцію "Вадим", яка після перекриття занепала. На фото: прикордонник чергує на станції "Вадим", травень 2014 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Піший перехід
З 2016 року проїзд через адмінмежу дозволений лише для приватного автотранспорту. Більшість громадян перетинає її пішки, долаючи від одного до трьох кілометрів "нейтральної смуги" між українським та російським пунктами пропуску.
Фото: DW/I. Burdyga
Цивільна блокада
У вересні 2015 року кримськотатарські активісти розпочали так звану "цивільну блокаду" Криму, перекривши рух вантажівок на трасах, що вели до півострова. Таким чином вони висловлювали протест продовженню комерційних відносин між материком та окупованою автономією та репресіям проти Меджлісу. Блокада закінчилася в січні 2016 року із запровадженням урядом України заборони на торгівлю з Кримом.
Фото: DW/I. Burdyga
Без електрики
Під час активної фази блокади її учасники підірвали магістральні лінії електропередач, що вели до півострова від Каховської ГЕС. З того часу електропостачання півострова припинене. На фото: робітники ремонтують пошкоджені лінії, лютий 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Громадський контроль
Після завершення "цивільної блокади" кримськотатарьскі активісти утворили громадську організацію "Аскер", яка стежить за роботою прикордонників і бореться із корупцією на митниці. На фото: штаб "Аскеру" біля КПВВ "Каланчак", літо 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Мінні поля замість кукурудзяних
Близькість адмінмежі разюче змінила життя мешканців навколишніх сіл. Приблизно п'ята частина сільськогосподарських земель Мирненської об'єднаної громади опинилась у зоні прикордонного контролю: тож колись кукурудзяні та соняшникові закладені тепер мінами та облаштовані укріпленнями.
Фото: DW/I. Burdyga
Кримський титан
Завод "Кримський титан", що належить олігархові Дмитру Фірташу, розташований на самій адміністративній межі, однак зареєстрований у кримському місті Армянськ. Мешканцям херсонських сіл, попри "кордон", вдавалось працювати на виробництві до кінця 2016 року.
Фото: DW/I. Burdyga
Хімічні отруєння
У серпні-вересні 2018 року ймовірно через викиди з "Кримського титану" місцеві мешканці почали скаржитись на масові хімічні отруєння. З кримського міста Армянськ та навколишніх херсонських сіл евакуювали дітей. Розслідування причин отруєння і досі не завершене по обидва боки адмінмежі. На фото: школярки з села Преображенка в захисних масках повертаються додому через скасовані заняття.