Футбольний чемпіонат світу 2006 року в Німеччині, поза сумнівами, став справжнім спортивним святом: повні трибуни, щасливі вболівальники, величезний плюс для іміджу ФРН за кордоном. Той, хто бачив сам, підтвердить: це було незабутньо. Начитані німці назвали ЧС-2006 "літньою казкою" як алюзія на "Зимову казку" німецького класика Генріха Гейне. Однак через 13 років з'ясувалось, що у мажорній "літній казці" не виключений мінорний епілог.

Виною тому шість з гаком мільйонів євро з незрозумілою долею, які здійснили подорож по рахунках Німецького футбольного союзу (НФС), ФІФА та одного катарського спортивного функціонера. Через 13 років після того чемпіонату світу прокуратура Швейцарії висунула звинувачення кільком колишнім німецьким спортивним функціонерам.

У понеділок, 9 березня, в Федеральному кримінальному суді Швейцарії почнеться розгляд цієї гучної справи.

Неприваблива таємниця ЧС-2006 з'ясувалася раніше

Підозри в тому, що "літня казка" прийшла в Німеччину нечесним шляхом, з'явилися ще в 2015 році. Вперше припущення, що право проведення світової футбольної першості 2006 німці отримали за хабарі, висловив впливовий тижневик Der Spiegel. Його журналісти дійшли таких висновків, бо, за їхніми даними, тодішній виконавчий директор Adidas Робер Луї-Дрейфус в 2002 році таємно надав голові оргкомітету ЧС-2006 Францу Бекенбауеру (Franz Beckenbauer) кредит на суму 6,7 мільйона євро.

Нібито ці гроші знадобилися Бекенбауеру і НФС, аби забезпечити отримання від ФІФА великого авансу на проведення першості. Чи так це було, ніхто не знає, але пізніше ці 6,7 мільйона потрапили на рахунки катарського спортивного функціонера Мохаммеда Бін Хаммама. Він, до речі, довічно дискваліфікований ФІФА через звинувачення в корупції, але у зв'язку з іншою справою. Der Spiegel стверджував, що гроші пішли на підкуп кількох представників виконкому ФІФА з Азії, щоб ті віддали голоси за заявку Німеччини.

Сенсаційне викриття тижневика в Німеччині нікого сильно не здивувало: ФІФА має серед німців погану репутацію. Але розчарування було великим: "кайзер Франц", як називають легенду німецького футболу Бекенбауера, був улюбленцем мільйонів уболівальників. І чіткого пояснення незрозумілих грошових переказів Бекенбауер надати не зміг.

Частково розчарування було пов'язано і з тим, що про підозри стало відомо так пізно, що для звинувачень в корупціївже минув термін давності. Прокуратура Франкфурта-на-Майні взялася розслідувати тільки справу про ухилення від сплати податків, одна не змогла нічого довести - суд наприкінці 2018 року навіть не прийняв справу до розгляду. Не знайшли прокурори і доказів, що голоси членів виконкому ФІФА були куплені.

Швейцарія висунула звинувачення пізно, але не занадто пізно

Прокуратура Швейцарії, де розташована штаб-квартира ФІФА, з розглядом справи не поспішала, як жартують в Німеччині. Звинувачення в груповому шахрайстві на адресу ексглави НФС Тео Цванціґера (Theo Zwanziger), колишнього генерального секретаря НФС Горста Шмідта (Horst Schmidt) і колишнього генсека ФІФА швейцарця Урса Лінсі були висунуті в останній момент: в квітні 2020 року спливає термін давності для пред'явлення таких звинувачень і за законами Швейцарії.

Нехай і з запізненням, але швейцарські слідчі все ж дійшли висновку, що ці троє приховали від членів оргкомітету ЧС-2006 справжні цілі виплати 6,7 мільйона ​​євро. Іншому колишньому главі НФС Вольфґанґу Нірсбаху (Wolfgang Niersbach) висунуто звинувачення в сприянні шахрайству. Розслідування щодо Бекенбауера через його стан здоров'я виділене в окреме провадження.

Обвинувачені провину не визнають. Нірсбах відреагував на дії швейцарців письмово і повідомив, що "висунуті звинувачення абсолютно безпідставні". "Справа не має нічого спільного з правовим процесом", - заявив обурений Цванціґер. Колишній голова НФС повернув (коли саме - не уточнюється) президенту ФРН два федеральних хрести за заслуги (єдиний в Німеччині федеральний орден, має вісім ступенів. - Ред.). За словами адвоката, приводом стали обшуки вдома у 74-річного Цванціґера в листопаді 2015 року у зв'язку з цією справою. Щоправда, пояснити переказ грошей на рахунки ФІФА колишні футбольні функціонери так і не змогли.

Прокуратура Швейцарії навіть не сподівається дати відповіді на всі питання

Швейцарські прокурори визнають, що їм так і не вдалося і навряд чи вдасться зрозуміти, на які цілі переказав мільйони Франц Бекенбауер катарцю Бін Хаммаму. Отримання суми останній підтвердив, але коментувати її призначення відмовився, як і сам "кайзер Франц". Запит катарській владі, яка повинна провести у себе ЧС-2022 року, залишається з 2016 року без відповіді.

Позичені в 2002 році Бекенбауеру гроші французький підприємець Луї-Дрейфус, до речі, три роки потому отримав назад: Німецький футбольний союз оформив їх як внесок на фінансування одного з заходів у рамках відкриття футбольного чемпіонату світу 2006 року. Ось тільки проблема: захід, для якого нібито повинні були на ці гроші купити величезний світлодіодний килим, так і не відбувся. Та й самого килима ніхто не купував.

Звинувачення в корупції або купівлі голосів членам виконкому ФІФА не висували офіційно ні німецькі, ні швейцарські органи: чутки про підкуп відповідних діячів ФІФА не зникають, але і не підтверджуються. Проте навіть за висунутими звинуваченнями колишнім керівникам німецького футболу загрожує до п'яти років в'язниці.

"Темний бік кожної казки"

Реакція в Німеччині на звинувачення з боку прокуратури Швейцарії була досить стриманою. "Той чемпіонат залишив у мене такі хороші спогади - не хочеться навіть думати, що щось було не так", - зізналася одна з провідних ведучих популярного ранкового шоу ARD Morgenmagazin першого каналу німецького телебачення.

"Літня казка" залишається "літньою казкою", - так прокоментувала те, що трапилося, газета Frankfurter Allgemeine Zeitung. Однак це не означає, що підозри не повинні бути розслідувані. Звичайно, історія поневірянь 6,7 мільйона євро - з неприємним присмаком, констатує видання, "але з неприємним присмаком і весь цей цирк з роздачею великих міжнародних турнірів. Мабуть, це темний бік будь-якої казки".

Рішення у справі колишніх керівників НФС Федеральний кримінальний суд Швейцарії повинен ухвалити до 27 квітня, в іншому разі спливе термін давності притягнення до кримінальної відповідальності.