Фідель Кастро міг виголошувати багатогодинні промови. Харизматичний революціонер іноді полонив своїх слухачів упродовж п'яти- чи семигодинних виступів. Передусім він не втомлювався критикувати запеклого ворога - Сполучені Штати Америки. "Янки ніколи не відмовляться від бажання контролю над нашою землею, водою, шахтами та природними ресурсами", - стверджував у квітні 2012 року колишній глава держави, уряду, головнокомандувач армією та лідер єдиної дозволеної в країні партії - Комуністичної партії Куби.

Фідель, як його просто називають багато кубинців, ще у ранньому віці заявив про відданість соціалізму та все життя боровся за втілення свого уявлення про справедливість і незалежність Куби. Розвинені індустріальні держави з їхнім капіталістичним економічним ладом він ненавидів.

Від юриста до ватажка повстанців

Фідель Алехандро Кастро Рус народився в 1926 році в Бірані на сході острова. Деякі історики вказують як рік народження 1927-й. Фідель та шестеро його братів і сестер зростали в добробуті. Після завершення навчання на юридичному факультеті Гаванського університету Кастро розпочав адвокатську практику в столиці Куби. Його клієнтами були передусім жителі бідних кварталів міста. Ще під час навчання в університеті Кастро був політично активним і в 1952 році запропонував свою кандидатуру на виборах до парламенту. Однак до виборів справа не дійшла, оскільки Фульхенсіо Батіста - частково за підтримки США - внаслідок військового перевороту захопив владу. 

З цього моменту Кастро ставить собі за мету скинути Батісту та швидко збирає навколо себе однодумців - серед них й Ернесто Че Гевара. Спроба повалення Батісти повстанцями на чолі з Кастро в 1953 році завершилася невдачею, Кастро змушений був переховуватися та відсидіти у в'язниці. Фолькер Скірка, німецький журналіст та автор біографії Кастро, про плани "великого вождя" повалити Батісту каже наступне: "Коли Кастро заявив, що вони проженуть Батісту, його вважали несповна розуму". Однак згодом був момент тріумфу, який зробив Фіделя в очах багатьох кубинців визволителем: Батісті залишалося тільки втікати. 1 січня 1959 року Кастро взяв владу на Острові Свободи та відтоді постійно зміцнював її.

Куба належить йому

Своїми соціалістичними планами Кастро викликав дедалі більший гнів США - і знайшов союзників у так званому "східному блоці". Серед тих, хто окрім Радянського Союзу чи не найбільше підтримував Кастро, - Німецька Демократична Республіка (НДР). За оцінками німецького МЗС, у Німеччині - передусім у НДР - навчалися та працювали до 30 тисяч кубинців. СРСР підтримував Кубу фінансово, а в 1962 році розмістив на острові ракети середньої дальності. США різко відреагували, однак так звану "кубинську кризу" вдалося розв'язати без ядерної війни, якої побоювалися. Утім, запроваджене того року Сполученими Штатами торговельне ембарго донині обтяжує відносини між двома країнами - і завдає шкоди економіці острівної держави. Після розвалу Радянського Союзу економічна ситуація на Кубі в силу сильної залежності від СРСР різко погіршилася.

Кастро від самого початку правління послідовно розвивав державні системи освіти та охорони здоров'я. Вони і сьогодні вважаються одними з найкращих у регіоні. Водночас він відмовив своєму народу в свободі думки та інформації, ув'язнив політичних противників та "жорстко поквитався зі своїми ворогами", каже колишній німецький посол у Гавані Бернд Вульффен. "Фідель Кастро залишиться у нас в пам'яті як діяч, який наказав ув'язнити сотні людей лише через їхню мирну політичну діяльність", - зазначає Майя Лібінґ, референтка щодо Куби міжнародної правозахисної організації Amnesty International. Сотні тисяч кубинців через політику Кастро втекли з острова.

Для німецького фінансиста Ганса-Олафа Генкеля, який за свою економічну та суспільну діяльність отримав численні відзнаки, Фідель Кастро в 1960-х роках завдяки своїй безстрашності був прикладом для наслідування. Генкель припускає: "Якби він став демократом, то йому б ставили пам'ятники по всьому світу".

Майже півстоліття в бідності

Після тяжкого захворювання, в липні 2006 року Фідель Кастро відходить від керівництва державою, а в 2008-му офіційно передає владу своєму брату Раулю. Кастро перебував на чолі держави 49 років - жоден інший не-монарх у двадцятому столітті не правив країною довше за Кастро.

Рауль Кастро, який у 2008 році був обраний новим головою Державної ради та уряду Куби, а згодом - і генеральним секретарем Комуністичної партії, розпочав процес поступового відкриття країни. У грудні 2014 року США та Куба - після 50 років відсутності дипломатичних відносин - заявили про намір нормалізувати взаємини. У січні 2015 року в якості одного із кроків в рамках зближення кубинський уряд випустив на волю 30 політичних в'язнів. Щодо історичної нормалізації відносин двох держав Фідель Кастро заяв уже не робив.