Цього тижня вперше за багато років українські правоохоронці знову почали контролювати швидкість на українських шляхах. З восьмого жовтня поліцейські за допомогою радарів TruCam розпочали вручну фіксувати перевищення швидкості. Щоправда, впродовж першого тижня, до 15 жовтня, це відбувається в так званому пілотному режимі і порушників не штрафуватимуть.

"Будемо зупиняти транспортний засіб, попереджати водія, бо це життя перш за все водія і також пасажирів. Ціль саме превенція", - заявив під час брифінгу заступник керівника департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Але після тестового періоду перевищення дозволеної швидкості означатиме для водіїв ризик бути покараним.

Як фіксуватимуть порушення?

Йдеться про фактичне повернення до практики ліквідованої Державної автомобільної інспекції, коли інспектори стояли на узбіччі та за допомогою спеціальних приладів вручну фіксували порушення, на власний розсуд обираючи авто для перевірки. Після цього вони зупиняли автомобіль у разі перевищення та на місці складали протокол про адміністративну відповідальність.

Тепер уже патрульна поліція використовуватиме ті ж самі прилади, які, за словами експерта громадянської платформи LEAD office Тараса Гука, були закуплені ще в 2012-2013 роках. Після ухвалення нового закону про поліцію у 2015 році їх припинили застосовувати. Але за три роки обіцяна ще тоді система автоматичної фіксації порушень швидкісного режиму не запрацювала, тому повернення TruCam буде щонайменше тимчасовим рішенням, поки українці не почнуть отримувати "листи щастя" зі штрафами за порушення, які були зафіксовані автоматичними камерами.

Що загрожує порушнику і де контролюватимуть швидкість?

Як і за часів ДАЇ, автомобіль-порушник буде зупинений патрульними, що зафіксували його на свій TruCam. Білошицький так пояснив, що очікуватиме на любителів швидкості: "Стандартна процедура: зупинка транспортного засобу, притягнення водія до відповідальності. Якщо перевищення швидкості на понад 20 кілометрів на годину, то це штраф 255 гривень, на понад 50 кілометрів на годину, то - 510 гривень".

У поліції обіцяють, що робитимуть усе максимально зрозуміло та прозоро. "З інформації, що зараз йде від МВС, все виглядає так, що патрульні не будуть, як це було раніше, ховатися в кущах, а стоятимуть на узбіччі з увімкненим проблисковим маячком", - зазначає координаторка кампанії "За безпечні дороги" Олеся Холопік.

У поліції обіцяють, що TruCAM використовуватимуть на аварійно-небезпечних ділянках доріг міжнародного значення та в містах на ділянках, де аварії через перевищення швидкості відбуваються найчастіше. Серед міст це поки що зачепить виключно Київ - там патрульні будуть контролювати трафік на проспекті Бажана і проспекті Перемоги. Також у прес-службі Національної поліції навели перелік ділянок доріг у 13 областях України, які контролюватимуться патрульними на предмет перевищення швидкості.

Про масову облаву на порушників поки що, судячи з усього, не йдеться. Зараз у руках поліцейських - лише 25 уже перевіриних радарів, котрі можуть легально використовуватися для контролю за швидкістю. Водночас у Національній поліції попереджають, що з часом кількість радарів на дорогах збільшуватиметься. Приладів для цього більш, ніж достатньо.

За словами Гука, свого часу було закуплено декілька сотень TruCAM, але найбільша проблема для їх більш широкого застосування полягає у невеликій кількості поліцейських, яких бракує навіть для їхнього головного завдання - патрулювання. "Треба розуміти, що під час контролю швидкості патруль фактично випадатиме з виконання інших своїх функцій", - зазначає експерт.

Корупція повертається?

Пам'ятаючи про корупційну репутацію розформованого ДАЇ, у Національній поліції наперед заявляють, що у приладі будуть встановлені запобіжники проти можливих можливих зловживань з боку поліцейських. "Прилад містить спеціальну систему шифрування даних. Інспектор не має доступу, і не може видалити будь-які моменти самостійно", - наголосив Білошицький. За його словами, TruCAM записуватиме кількість зафіксованих правопорушень, а відділи моніторингу контролюватимуть їхню відповідність складеним протоколам.

Гук зазначає, що однозначно прибрати потенціал для корупції неможливо - в будь-якій ситуації, де присутні живі люди, наділені владними повноваженнями, існують корупційні ризики. Втім експерт впевнений, що ситуація безкарності за перевищення швидкості, яка панує на українських дорогах останні роки, явно переважує потенційну спокусу для патрульних. "З рештою, і без ручного контролю швидкості будь-який поліцейський за бажання має безліч можливостей, аби вимагати чи спровокувати хабар", - каже Гук.

А що із автоматичною фіксацєю?

Головним недоліком ручної фіксації, особливо у таких обмежених масштабах, опитані DW експерти називають нездатність її принципово вплинути на ситуацію на дорогах. "Це точно змусить водіїв бути обережнішими на тих ділянках, де порушення будуть фіксувати, але глобально погоду не змінить - для цього недостатньо ані приладів, ані поліцейських", - зазначає Холопік. За її словами, пріоритет у боротьбі із перевищенням швидкості має належати системі автоматичної фіксації порушень, яка, згідно з останніми повідомленнями українських правоохоронців, має запрацювати вже до кінця поточного року.

Гук скептичний щодо таких строків, адже ще нещодавно камери та "листи щастя" обіцяли запустити до кінця 2017 року. За його словами, й досі існує низка перешкод для запровадження автоматичної фіксації. Так, уряд у Києві лише третього жовтня ухвалив необхідний для ввезення та сертифікації потрібних приладів технічний регламент та державний стандарт, а прилади ще треба завезти та сертифікувати, зазначає експерт, додаючи, що досі не створено необхідний для запуску системи державний реєстр правопорушень, що фіксуються в автоматичному режимі. "Тому буде добре, якщо автоматична фіксація запрацює до середини наступного року", - каже Гук.