"Мустафа", або Як Путін намагається повернути час назад
Юрій Шейко
2 лютого 2018 р.
У Брюсселі показали фільм "Мустафа" про лідера кримських татар Мустафу Джемілєва. Репортаж DW про те, як євродепутати намагаються привернути увагу до ситуації в Криму перед четвертою річницею анексії.
Реклама
Наприкінці лютого випониться чотири роки з початку Росією анексії Криму. З цієї нагоди німецька євродепутатка Ребекка Гармс (Rebecca Harms) організувала в Брюсселі показ документального фільму "Мустафа". Стрічка показує історію боротьби кримськотатарського народу за можливість жити в Криму через життєвий шлях одного з його лідерів - Мустафи Джемілєва. Починається вона з депортації кримських татар у травні 1944 року та завершується травнем 2014 року, коли російські силовики не пустили Джемілєва на територію півострова.
Одне з найдовших голодувань в історії
На перегляд фільму в кінотеатрі Vendome 31 січня зібралися близько 100 людей. До Брюсселя приїхали і заступники голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров та Ахтем Чийгоз, яких восени минулого року звільнили з російського ув'язнення. Крім Гармс, були присутні ще три євродепутати, а саме Пятрас Ауштрявічюс з Литви, Тунне Келам з Естонії та Анна Фотига з Польщі.
Фільм значною мірою побудовано на численних інтерв'ю, зокрема із Джемілєвим, низкою кримськотатарських активістів, з відомими радянськими дисидентами та правозахисниками, серед яких Людмила Алексеєва, Семен Глузман, Мирослав Маринович. Також у ньому використано багато документальних зйомок, особливо у період після 1989 року, коли кримські татари почали повертатися на півострів. А ось часи молодості Джемілєва проілюстровані художніми вставками, де Мустафу грає Максим Пасічник.
У стрічці наголошується мирний характер боротьби Джемілєва. Особливу увагу приділено його голодуванню під час ув'язнення у 1975-76 роках, яке тривало аж 303 дні. Тоді це стало найдовшим голодуванням на знак протесту. Завершив він голодування лише на прохання Андрія Сахарова. Тоді Мустафа рахував дні свого протесту. Нині йому також доводиться рахувати: "Сьогодні уже 1432-й день окупації".
Радянський дисидент Павло Литвинов у фільмі зауважив: "Він був такою гарячою людиною. Думав (зібрати. - Ред.) кримськотатарську армію - малося на увазі, звісно, мирну армію, - влаштувати як марш на Вашингтон Мартіна Лютера Кінга". За словами Литвинова, він та інші дисиденти думали: "Якщо допоможемо кримським татарам, ми допоможемо самим собі".
Таку саму думку намагався донести і Джемілєв у столиці ЄС, застерігши від намагань домовитися з Москвою за рахунок України чи Криму: "Я всюди казав і кажу, що підтримуючи Україну, протестуючи проти окупації Криму, ви підтримуєте самих себе".
Ситуація нині
Джемілєв заявив DW, що зараз ситуація з правами людини щодо кримських татар у Криму "все гірше й гірше, і якихось перспектив поліпшення немає". За його словами, якщо раніше через окупацію обурювалися переважно кримські татари, то зараз до них приєднуються навіть ті, хто свого часу вітав російські війська. "Реальність виявилася не такою, на котру вони очікували. Я думаю, репресії будуть продовжуватися, бо окупаційні та терористичні режими можуть триматися лише на страху", - вважає Джемілєв. Він додав, що РФ принесла у Крим не свободу, а свій режим, "причому набагато гірший, ніж у материковій частині Росії".
Продюсерка фільму та голова правління громадської організації "КримSOS" Таміла Ташева сказала, що, починаючи з 2014 року, у Криму переслідуються кілька груп осіб, у першу чергу кримські татари та ті, хто має проукраїнські позиції. "Інструменти, які РФ використовує для цієї боротьби та залякування людей, це кримінальні переслідування, переслідування за адміністративним законодавством, викрадення, смерті та катування людей", - зазначила Ташева. Першою жертвою, ще у березні 2014 року, став активіст Решат Аметов, закатований до смерті.
Ташева навела статистику, що з часу анексії з Криму виїхали близько 55 тисяч людей, половина з яких є кримськими татарами. "А на територію окупованого півострова за різними програмами стимулювання в'їхали близько 500 тисяч людей з території РФ", - сказала вона. У розмові з DW Ташева уточнила, що цю цифру її організація вивела з відкритих даних, зокрема статистики Росстату. Мова йде про військових, чиновників, бюджетників, яких російська влада стимулювала переїхати до Криму працювати.
Повернути час назад
У коментарі DW Гармс згадала, що у відповідь на погіршення ситуації в Криму сказала собі, що треба робити більше: "Перш ніж стане занадто пізно, і укоріниться російський, путінський наратив, що Крим є російським. Крим без нашої реакції перетвориться на великий військовий пункт". Тому вона і організувала, зокрема, цей показ. "Дуже важливо, щоб громадяни та політики у ЄС побачили на власні очі дійсність окупації Криму та правду про неї. Важливо, щоб вони завдяки цьому фільму усвідомили подвійну трагедію, що кримські татари були двічі вигнані", - наголосила Гармс. Ця стрічка укріпила її у думці, що Путін "справді намагається повернути час у зворотній бік". І тому, так само, як дисиденти в СРСР підтримували Мустафу, "ми також не повинні приймати порушення права, не повинні з ним миритися".
Її колега Ауштрявічюс назвав фільм "дуже похмурим нагадуванням про трагічні події, які відбулися на початку ХХІ століття, яке виглядало таким обнадійливим". Адже РФ, за його словами, робить кримських татар народом як у неволі, так і вигнаним з рідної землі. "Усіма засобами ті політики, які вірять у демократію, права людини та свободу, мають робити все можливе, щоб повернути цих людей назад на їхню рідну землю, а Крим - до складу України", - наголосив політик.
Після завершення показу глядачі тричі аплодували. Утретє - коли Джемілєв вийшов на сцену - усі аплодували стоячи. Прем'єра фільму відбулася наприкінці 2016 року на київському кінофестивалі "Молодість". Розголосу ж він набув рік потому, у грудні 2017 року, коли його мали показати у Москві на фестивалі "Артдокфест", однак зняли з показу незадовго до початку сеансу.
Українські політв'язні в Росії
У російському Ростові-на-Дону 23 липня почався судовий розгляд справи українця Павла Гриба, якого звинувачують у тероризмі. Про інших українців, які перебувають за ґратами у РФ, - у фотогалереї DW.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Павло Гриб
20-річний Павло Гриб зник у серпні 2017 року у білоруському Гомелі, куди він попрямував на зустріч із дівчиною, з якою спілкувався в соцмережах. Згодом стало відомо, що хлопець опинився у слідчому ізоляторі Краснодара у РФ. Його звинувачують у тероризмі. Тоді ж його адвокатеса заявила, що Павла викрали співробітники ФСБ.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Олег Сенцов
Українського кінорежисера затримали у Сімферополі навесні 2014 року й звинуватили в створенні терористичної організації і підготовці терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 20 років колонії суворого режиму. Вину не визнає та заявляє, що піддавався тортурам. 14 травня 2018 року оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких утримують в РФ.
Фото: A. Naumlyuk
Олександр Кольченко
27-річний кримчанин теж є фігурантом "справи Сенцова". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі й закинули йому участь у терористичній організації та підготовку терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 10 років позбавлення волі. Свою вину, як і Олег Сенцов, він не визнав. Ув'язнення Олександр Кольченко відбуває у Челябінській області.
Фото: A. Naumlyuk
Олексій Чирній
Історичний реконструктор з Криму Олексій Чирній є четвертим фігурантом у справі "кримських терористів". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі. Він єдиний, хто визнав свою провину в цій справі і дав свідчення проти Сенцова. Військовий суд у Ростові засудив його до 7 років позбавлення волі. За даними адвокатів, з липня 2017 року відбуває покарання у колонії у Ростовській області.
Фото: A. Naumlyuk
Сергій Литвинов
34-річного жителя Луганської області, учасника АТО Сергія Литвинова затримали влітку 2014-го у Ростові. Його звинувачували в розстрілі "30 невстановлених чоловіків" і зґвалтуванні й убивстві 8 жінок з мотивів політичної ненависті. Потім його справу перекваліфікували і суд у Ростовський області засудив його до 8,5 року колонії за розбій. Відбуває покарання у колонії суворого режиму під Магаданом.
Фото: A. Naumlyuk
Микола Карпюк
53-річний Микола Карпюк - житель Рівненської області, якого затримали в березні 2014-го за невідомих обставин. Його звинуватили в участі в бойових діях проти російських військових у Чечні в 1994-1995 роках. Карпюк заявляв, що до нього застосовували тортури. У травні 2016-го засуджений до 22,5 року ув'язнення, відбуває покарання у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Владимирський централ".
Фото: A. Naumlyuk
Станіслав Клих
Клиха затримали в серпні 2014 року у Росії за тими ж звинуваченнями, що й Карпюка: участь у бойових діях у Чечні та вбивство російських військових. За словами адвокатів, під час процесу до нього застосовували тортури і психотропні речовини. Засуджений у 2016-му до 20 років суворого режиму. З колонії його час від часу переводять до тюремної психлікарні.
Фото: A. Naumlyuk
Володимир Балух
4 серпня 2017 року підконтрольний РФ суд в анексованому Криму засудив до 3,7 року позбавлення волі українця Балуха, відомого вивішенням у с. Серебрянка українського прапора та таблички "вулиця Героїв Небесної Сотні". Звинуватили його у начебто незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухівки. У липні 2018-го засуджений також за дезорганізацію роботи ізолятора загалом до 5 років колонії.
Фото: Crimean Human Rights Group
Роман Сущенко
Кореспондента української інформагенції "Укрінформ" Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня 2016 року під час поїздки до брата, який проживає у Москві. 4 червня 2018 року Сущенка засудили до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство. Процес проходив у закритому режимі. Міжнародні журналістські організації закликають звільнити Сущенка.
Фото: picture-alliance/dpa/Tass
Олександр Костенко
Після анексії Криму колишнього українського міліціонера з Сімферополя Олександра Костенка звинуватили у спричиненні шкоди "беркутівцю" під час масових протестів у Києві у лютому 2014 року. Контрольований Росією суд у Сімферополі засудив його до понад 4 років позбавлення волі, після апеляцій строк знижений до 3 років 11 місяців. Відбуває покарання у колонії Кірово-Чепецька.
Фото: Imago/Alexei Pavlishak/TASS
Геннадій Афанасьєв
Затриманий у Сімферополі в травні 2014-го. Військовий суд у Ростові засудив 26-річного кримського активіста до 7 років тюрми за звинуваченням в участі у "терористичному угрупованні Олега Сенцова". Свою провину він визнав, але пізніше заявив, що свідчення дав під тортурами. 14 червня 2016 року Путін помилував Афанасьєва, і його передали Україні. Він подав позов до ЄСПЛ на російське правосуддя.
Фото: A. Naumlyuk
Юрій Солошенко
75-річного пенсіонера з Полтави затримали влітку 2014-го в Москві. Його звинуватили в шпигунстві. Московський міський суд засудив його до 6 років колонії суворого режиму. Справа Солошенка, який не визнавав вину, розглядалася в режимі секретності. Після майже двох років ув'язнення його помилувано указом Путіна. Солошенко повернувся до України. Помер у квітні 2018 року.
Фото: A. Naumlyuk
Надія Савченко
У травні 2014-го льотчиця потрапила в полон на Луганщині, вивезена до Росії, де була засуджена до 22 років в'язниці за вбивство російських журналістів за попередньою змовою та в замаху на вбивство й незаконний перетин кордону РФ. У 2016-му після помилування Путіним Савченко передали Україні. Наразі вона - депутатка Ради, однак заарештована у березні 2018-го за звинуваченням у підготовці теракту.
Фото: A. Naumlyuk
Ільмі Умеров
У квітні 2016 року заступника голови Меджлісу затримали співробітники ФСБ в Бахчисараї. 27 вересня 2017 року суд в анексованому Криму засудив Умерова до двох років ув'язнення за "заклики до порушення територіальної цілісності РФ". Умеров вважає кримінальне провадження проти себе політично мотивованим. Місяцем пізніше Росія передала Ільмі Умерова Туреччині, звідки він повернувся в Україну.
Фото: Getty Images/M.Vetrov
Ахтем Чийгоз
11 вересня 2017 російський суд в анексованому Росією Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Наприкінці жовтня Москва передала його разом із Умеровим Анкарі, звідки вони повернулися до Києва.
Фото: picture-alliance/AA/E.Aydin
15 фото1 | 15
Патріарх Філарет: Путін хоче повернути нас у рабство (31.01.2018)