Фільм "Паразити" південнокорейського режисера Пон Джун Хо отримав "Золоту пальмову гілку" на цьогорічному Каннському кінофестивалі. Переможця конкурсу оголосило в суботу, 25 травня, журі. Це - вперше, коли південнокорейський фільм здобув найвищу нагороду кінофестивалю.
У трагікомедії 49-річного режисера показано родину, котра поневіряється через життєві труднощі. Однак згодом син безробітних батьків зумів отримати місце в будинку заможних людей. Одразу після цього розпочалася "боротьба за місцем під сонцем" у домі нових роботодавців. Дотепер нещасна родина зуміла поступового вижити звідти всю обслугу.
"Щиро дякую! Для мене це - велика честь, французький кінематограф мене завжди надихав", - сказав південнокорейський режисер на церемонії нагородження, цитує агенція новин AFP.
Цього року Гран-прі - другу за значенням винагороду конкурсу - журі присудило фільму "Атлантика" французької режисерки Маті Діоп. "Атлантика" - дебютна робота Діоп. У фільмі розповідається про трагічну історія кохання, дія відбувається в Сенегалі.
Приз за кращу чоловічу роль отримав 58-річний Антоніо Бандерас. У фільмі "Біль та слава" Педро Альмадовара Бандерас зіграв режисера-гомосексуала, котрий обдумує прожите життя.
Премією за кращу жіночу роль винагороджено кіноакторку Емілі Бічем. У фільмі "Малюк Джо" вона зіграла дослідницю, яка намагається вивести генномодифіковану рослину.
Приз за кращу режисуру отримали брати з Бельгії Жан-П'єр і Люк Дарденни за стрічку "Молодий Ахмед" про дитину, котра захопилися ідеями радикального ісламізму.
Приз журі розділили відразу дві картини - соціальна драма "Знедолені" Ладжа Лі та сатира на нинішнє суспільство "Бакурау" Клебера Мендонси Філью.
Журі конкурсу цього року очолював мексиканський режисер Алехандро Гонсалес Іньярріту. Також судили фільми акторки Ель Феннінг (США) та Маймуна-Діай (Буркіна-Фасо), і ціла плеяда зіркових режисерів, серед яких Аліче Рорвахер (Італія), Робін Кампійо (Франція) і Йоргос Лантімос (Греція).
Літа блакить - Лазурове узбережжя
Море, небо, пляжі між ними, скелі, бухти, невеличкі містечка із неперевершеною атмосферою. Лазурове узбережжя французького Середземномор'я обіцяє ідеальну відпустку.
Фото: picture-alliance/R. Goldmann
Канни - шляхетні декорації
Той, хто чує про Канни, одразу згадує про відомий кінофестиваль. Центр цього чарівного дійства щотравня знаходиться на бульварі Круазет. Тут знаходяться шикарні великі готелі. Побудова набережної Круазет у 1868 році стала початком перетворення колишнього рибацького села Канни. З того часу містечко зробило блискавичну кар'єру, перетворившись на улюблене місце європейської аристократії.
Фото: picture-alliance/Rainer Hackenberg
Кассіс та Каланк
Лазурове узбережжя - це частина французького Середземномор'я. Воно починається на Заході у Кассісі та закінчується на Сході, у Ментоні. Та вже у гавані містечка Кассіс на туриста очікує справжнє диво природи, Національний парк Каланк. Його візитівкою є схожі на фіорди бухти, оточені ламаними лініями високих скель. У Кассісі вам запропонують дістатися до них на човні.
Фото: picture-alliance/Photoshot/Gg
Дорога - це мета
Той, хто подорожує вздовж узбережжя на авто, зможе насолодитися 250 неймовірно гарними кілометрами між Кассісом та Ментоном. Скелі та пляжі змінюють одне одного. Бухти запрошують покупатися, а невеличкі містечка - до знайомства із французьким способом життя. Як, наприклад, тут, у Ле-Лаванду, де свій будиночок є у співачки та дружини колишнього президента Франції Ніколя Саркозі Карли Бруні.
Фото: picture-alliance/maxppp/B. Luc
Міф Сан-Тропе
На пляжі Сан-Тропе у 1955 році було знято фільм "І створив Бог жінку" із Бріжит Бардо у головній ролі. Для неї це стало поворотним моментом у кінокар'єрі, а для Сан-Тропе - у розвитку міста. Із за забутого містечка воно перетворилося на місце паломництва для світського товариства. Влітку місто безнадійно переповнене людьми - знаменитостями, їхніми фанами та спраглими до сонця туристами.
Фото: picture-alliance/robertharding/M & G Therin-Weise
Човном краще - Сан-Рафаель
Мальовниче узбережжя із його чарівними бухтами є улюбленим містом відпочинку для любителів яхтингу та інших водних видів спорту. Лише з відстані, у морі, можна побачити усе Лазурове узбережжя. Для цього треба замовити у одному з містечок денну морську прогулянку. Наприклад, у містечку Сан-Рафаель.
У 1946 році іспанський художник Пабло Пікассо три місяці прожив у занедбаному замку в Антібі. Картини, малюнки, килими та кераміка - величезну кількість робіт, що були там створені, Пікассо потім подарував місту. Місцева адміністрація пізніше, у 1966 році зробила із замка музей художника. Відвідувачі можуть тут добре зрозуміти, що саме надихало відомого митця у Антібі.
П'ятикілометровий пляж із ошатною набережною, відомою як "Англійський променад", - є візитівкою Ніцци. Її побудували у ХІХ столітті для англійських туристів та туристок, що любили ходити на підборах. Сьогодні такому передбачливому рішенню радіють бігуни, велосипедисти і просто любителі прогулянок. Добрий вид на Ніццу відкривається з замкової гори над старим містом.
Фото: picture-alliance/dpa/C. Ehlers
Золотий серпантин - Корніш д'Ор
Корніш з французької означає - карниз, чи дорогу над проваллям. Корніш д'Ор - "золотий карніз" - між Фрежюсом та Манделу вважається одним з найкрасивіших шляхів лазурового узбережжя. Він має таку назву, бо під сонцем скелі виблискують яскравими червоними та золотими відтінками. Але тут потрібно бути обережним. Замилування відволікає від дороги та змушує водіїв постійно вдаряти по гальмах.
Фото: picture-alliance/akg-images
Царство віражів - Монако
Знаходиться у Франції, але залишається незалежним? Так, це Монако. Гламурне місто-держава між Ніццею та Ментоном є другою з кінця країною світу за розміром. З 1955 року воно щороку приймає перегони "Формули-1". Під час Гран-прі Монако звичайні вулиці міста перетворюються на надзвичайно складну трасу для перегонів.
У Ментоні переважно відпочивають французи та італійці. Подалі від гамору Канн та Ніцци. Ментон залишається автентичним та розслабленим. Взимку це мальовниче містечко залишається найтеплішим місцем на Лазуровому узбережжі. Цитрусові дозрівають тут особливо добре. Це відзначають тут щороку у лютому, на барвистому святі лимонів.