Фільм мексиканського режисера Гільєрмо дель Торо "Форма води" здобув головний приз міжнародного кінофестиваля у Венеції - "Золотого лева".
Реклама
Стрічка мексиканського режисера Гільєрмо дель Торо "Форма води" ("The Shape of Water") отримала найвищу нагороду на Венеційському кінофестивалі - "Золотого лева". Оголошення переможця 10-денного фестивалю відбулося в суботу, 9 вересня. Вперше головний приз фестивалю отримала стрічка режисера з Мексики.
Фентезійна мелодрама "Форма води" розповідає історію кохання між дівчиною та істотою-амфібією. Казкова притча про кохання відтворює параноїдальні настрої "холодної війни" в Америці 1960-х років.
Подібним чином дель Торо вже змішував казку і реальність в трилогії про громадянську війну та фашизм в Іспанії, зокрема, в історичному фентезі з елементами жаху "Лабіринт фавна" ("Pans Labyrinth").
Особливий приз журі отримала стрічка "Фокстрот" ("Foxtrot") ізраїльського режисера Самуеля Маоза, вироблена в копродукції Ізраїлю, Франції та Німеччини. Приз за найкращу режисуру отримав француз Ксав'є Легран за фільм-драму про розлучення "Опікунство" ("Jusqu'a la Garde"/"Custody").
Нагороду за найкращу жіночу роль отримала Шарлотта Ремплінг, яка знялася в італійській стрічці "Ханна" ("Hannah"). За найкращу чоловічу роль приз отримав Камел Ель Баша, який зіграв у фільмі "Образа" ("The Insult").
Загалом у конкурсній програмі 74-го Венеційського кінофестивалю брала участь 21 кінокартина. Вперше за останні 11 років журі Венеційського кінофестивалю очолювала жінка - голлівудська актриса Аннетт Бенінг.
9 вересня оголошені переможці Венеційського кінофестивалю. Фотогалерея DW представляє лауреатів.
Фото: Venice International Film Festival/Mektoub
"Форма води" / The Shape of Water
Стрічка "Форма води" (The Shape of Water) отримала головний приз кінофестивалю - "Золотого лева". Серед його героїв - людина-амфібія, працівники надсекретної лабораторії міноборони США, шпигуни КДБ, "принцеса без голосу" (німа прибиральниця) та її аж надто балакуча подружка. Режисер - мексиканець Гільєрмо дель Торо. Головні жіночі ролі - у Селлі Хокінс (ліворуч на фото) та Октавії Спенсер.
Особливий приз журі отримала стрічка "Фокстрот" / Foxtrot ізраїльського режисера Самуеля (Шмуеля) Маоза, який уже здобував у Венеції "Золотого лева". Йдеться про війну, про смерть, боротьбу, та найголовніше - про зв'язок поколінь. "Фокстрот" - позивний блокпосту, де служить один з головних героїв, а також саундтрек стрічки. Головну жіночу роль зіграла Сара Адлер (на фото).
Фото: picture-alliance/AP Photo/D. Stinellis
"Опікунство" / Jusqu’à la garde
Молодий французький актор, режисер та сценарист Ксав'є Легран визнаний на Венеційському фестивалі найкращим режисером за фільм "Опікунство". Він отримав "Срібного лева" за стрічку про розлучення та його тяжкі наслідки.
Фото: Getty Images/AFP/T. Fabi
"Три рекламні щити на кордоні Еббінга, Міссурі" / Three Billboards outside Ebbing, Missouri
Кращим сценарієм визнаний сценарій Мартіна Макдонаха. Три рекламні щити на кордоні Еббінга в штаті Міссурі, які дали назву фільму, поставила 50-річна Мілдред Хаєс, аби змусити шерифа містечка знайти вбивцю її дочки. Написи на щитах - звинувачення в бік поліції. Виконавицю головної ролі, акторку Френсіс Макдорманд, вважають однією з головних претенденток на "Оскар".
Фото: picture-alliance/dpa/ Labiennale/2017 Twentieth Century Fox Film
"Ханна" / Hannah
Шарлотта Ремплінг (в центрі) отримала приз Венеційського кінофестивалю за найкращу жіночу роль у стрічці "Ханна". Вона оповідає історію літньої жінки, чоловік якої опинився у в'язниці. Він вперто не визнає його очевидну вину. Цю драму про самотність та втрату почуття реальності зняв Андреа Паллаоро.
Фото: Getty Images/V.Z. Celotto
"Образа" / L´Insulte
Ліванець Камел Ель Баша отримав приз на найкращу чоловічу роль у стрічці "Образа". Її сюжет комічний: Тоні, ліванський християнин, поливає квіти на балконі, і вода крапає на голову палестинця Яссера, який саме йшов вулицею. Однак це не комедія, а драма. Скандал розвивається, і справа доходить не тільки до суду, а й майже до нової громадянської війни у Лівані.
Фото: Getty Images/V.Z. Celotto
"Субурбікон"/ Suburbicon
І ще кілька слів про фільми, які викликали інтерес на фестивалі. Дія цієї стрічки відбувається у 1950-і роки. Субурбікон - провінційне американське містечко. Взірцеве, як і сім'я Лодж. Чоловіка-бухгалтера втілив Метт Деймон, дружину - Джуліанна Мур (на фото). Сценарій цієї трагікомедії з елементами чорного гумору брати Коени написали ще у 1986 році, режисером став Джордж Клуні.
У стрічці "мати!" (mother!) також з'являються непрохані гості. Але це не трагікомедія, це психотрилер з елементами фільму жахів. Дженніфер Лоуренс та Хав'єр Бардем (на фото) утілили сімейну пару, яка мешкає у старому вікторіанському особняку, який вони намагаються відремонтувати. У фільмі Даррена Аронофскі також грають Ед Харріс та Мішель Пфайффер.
Фото: picture-alliance/dpa/Paramount Pictures
"Мектуб, любов моя: Пісня перша" / Mektoub, My Love Canto Uno
"Мектуб, любов моя: Пісня перша" - стрічка про любов та про кіно. У ній йдеться про історію сценариста, який приїздить з Парижа відпочити до рідного містечка біля моря. Фільм знятий французьким режисером з туніським корінням Абделатіфом Кешишем. Задля фінансування стрічки йому довелося продати "Золоту пальмову гілку", отриману в 2013 році в Каннах за "Життя Адель".
Фото: Venice International Film Festival/Mektoub
"Зменшення" / Downsizing
Фільм "Downsizing" ("Зменшення") американського режисера Александра Пейна - комедія з елементами фантастики. Пол Сафранек, герой Метта Деймона, погоджується на незвичний експеримент: його зменшують. Мета - економія сімейного бюджету. У стрічці задіяна ціла плеяда знаних акторів: Крістен Віг, Кристоф Вальц, Алек Болдуїн, Лора Дерн.
Фото: picture-alliance/dpa/Paramount Pictures
"Людський потік" / Human Flow
Документальну стрічку "Людський потік" / Human Flow знімали близько року і в понад двох десятках країн світу. Вона розповідає про глобальну проблему - проблему біженців. Фільм зробив відомий китайський митець Ай Вейвей.
Фото: picture-alliance/dpa/Labiennale/Human Flow
"Війна" / Krieg
Фільм "Війна" / Krieg показують у Венеції поза конкурсом. Це чудовий зразок молодого німецького кіно. Рік Остерманн (Rick Ostermann) розповідає історію людини, яка після смерті сина стає самітником. Він живе один у будиночку в горах, аж доки його не починають тероризувати та втягують у тривалу та виснажливу війну.