19 грудня 1909 року в західнонімецькому Дортмунді був заснований футбольний клуб «Борусія». Це зробили 18 закоханих у футбол учнів на півночі Дортмунда. Одним із приводів стає протест проти місцевої церкви, яка хотіла взагалі заборонити футбол.

У середині 50-х років «Борусія» стає однією з провідних команд Західної Німеччини. 1956, 1957 та 1963 роках клуб із шахтарського міста стає чемпіоном ФРН. 1966 «боруси» виграють Європейський кубок володарів кубків, перемігши в матчі з «Ліверпулем». Для Акі Шмідта, який приєднується до клубу 1956 року, це найприємніший титул: «Ми вели 1: 0. Гол забив Зігі Хельд. За вісім хвилин до кінця матчу ми вели, але потім рахунок став 1: 1. Тоді я подумав: усе, ми більше нічого не зробимо. Але був щасливий удар Райнгарда Лібуда. Я зробив довгу передачу – 40, 50 метрів на Зігі Хельда й він уже мав забити гол».

Але гол забив сам Лібуда. Дортмундці повертаються додому з почесним трофеєм - Кубком кубків Європи, який вперше дістався команді з Німеччини. Їм влаштовують небувалий прийом. Небувалим стає також і швидкий занепад клубу «Борусія» після такої кульмінації. Через шість років після перемоги на європейській арені Дортмунд опинився на межі фінансового краху й вилетів з першої бундесліги.

Успішні дев'яності

Аби повернутися у найвищий ешелон німецького футболу, "борусам" знадобилося чотири роки. А 1986 року "Борусії" знову загрожує обвал. У вирішальному другому матчі проти клубу «Фортуна» з Кельна Дортмунд рятується в останній момент. Тоді починається друга успішна серія, вершиною якої стає кубок 1989 року.

На початку 1990-х до клубу приходять дві людини, які сильно впливають на «Борусію»: менеджер Міхаель Маєр та тоді маловідомий тренер Оттмар Хітцфельд. З Італії клуб переманює кількох гравців національної збірної. 1995 року "Борусія" знову стає кращим футбольним клубом Німеччини. Один із гравців тоді – 19-річний Ларс Рікен: «На стадіоні тоді панувала вражаюча атмосфера. У всіх був із собою радіоприймач. Люди підстрибували цілими блоками. В мене мурахи бігали по шкірі. Для мене це була найкраща гра».

1996 року «Дортмунд» захищає чемпіонський титул у Німеччині, 1997 він стає переможцем Ліги чемпіонів, обігравши «Ювентус» із Турина. 2002 «Борусія» - повторно чемпіон ФРН.

Порятунок в останню хвилину

Але незабаром знову починається період невдач. Дорогі гравці й спортивні провали пробивають дірку в 120 мільйонів євро у фінансах клубу. 2004 року «Борусія» знову на межі банкрутства. Говорить Норберт Нікель, колишній нападник «Борусії», який від середини 1990-х років працює в керівництві клубу: «То був час, коли я зранку, їдучи на роботу, думав, а чи працюватиму я тут післязавтра? Тут можна лише подякувати керівництву, яке втримало ситуацію і зберегло багатий традиціями клуб «Борусія».

Важкими зусиллями клуб вдається врятувати. В останні роки «Борусію» тренує Юрген Клопп, який робить ставку на молодих гравців. У минулому сезоні цей підхід показував вдалі результати.

Туманні перспективи у грошовій скруті

Дортмунд посів п'яту сходинку в таблиці німецької Бундесліги, що дало йому змогу брати участь в груповому етапі Ліги Європи. Нинішні зірки команди - це парагвайський бомбардир Лукас Баріос та турецько-німецький півзахисник Нурі Шахін.

Але слабкий фінансовий стан не дозволяє повноцінно розвиватися. Придбавати сильних футболістів Дортмунд не може, не продавши перед цим когось зі своїх "зірок". Так, перед початком сезону 2010/2011 клуб залишив, серед іншого, парагваєць Нельсон Вальдес. Тренерові також потрібно знайти заміну центральному захисникові Невену Суботічу, адже той - ласа здобич для клубів англійської Прем'єр-ліги.

Натомість розширюється "польська діаспора" клубу із приходом перспективного Роберта Левандовскі із познанського "Леха". Тут вже грають Якуб Блащиковскі та Лукаш Піщек. Ще один перспективний новачок - японський плеймейкер Сіндзі Кагава. У своєму попередньому клубі "Осака" він забив 55 голів у 125 матчах.

Автор: Андреас Цімонас, Роман Гончаренко, Захар Бутирський

Редактор: Леся Юрченко