З вересня в Україні почали діяти нові правила проведення роботи з банками. Згідно з постановою Національного банку, під час проведення будь-яких фінансових операцій банки можуть вимагати в українців документи, що підтверджують походження їхніх статків. Це можуть бути довідка про заробітну плату, документи про дохід, отриманий з реалізації продукції, продажу майна чи виграшу в лотерею, за надані послуги чи отримання спадку. До таких документів можуть також належати податкова декларація, довідка з пенсійного фонду, а також будь-які інші, які підтверджують легальність наявних коштів.

Довести доходи

Найбільше проблем через нові правила виникло в громадян, які працевлаштовані неофіційно і, відповідно, не мають жодного офіційного підтвердження походження своєї "зарплати". За даними міністера соціальної політики Андрія Реви, таких дуже багато - із 26 мільйонів працездатних українців офіційно працевлаштовані лише 16 мільйонів.

Банки самостійно визначають суми, які перевіряють - вони залежать від потенційного ризику операції. Невеликі суми, які поступають на рахунки, операції з якими легко відстежити, зазвичай не потребують додаткових документів. "Якщо клієнт відкриває рахунок для операцій на незначні суми для отримання заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальних виплат, ніяких додаткових підтверджувальних документів не потрібно", - розповів DW директор департаменту комплаєнс банку "Південний" Володимир Гавлицький. Але якщо надалі буде виявлено невідповідність суми операції фінансовому становищу клієнта, то банки вимагатимуть додаткову інформацію для підтвердження отримання коштів.

Зняти гроші - непросто

Зазвичай банки перевіряють статки громадян, коли вони кладуть готівку на рахунок. Але деякі з них вимагають підтверджувальних документів, навіть коли клієнт хоче забрати кошти з уже наявного рахунку. Наприклад, так робить найбільший в країні "Приватбанк", що має близько 20 мільйонів клієнтів. "Сума, при отриманні якої здійснюється така перевірка, встановлюється з урахуванням реальних та потенційних фінансових можливостей клієнта, рівня його платоспроможності, забезпеченості коштами, активами і від соціального статусу клієнта", - повідомили DW в "Приватбанку". 

Якщо ж клієнт не може надати потрібні документи, банк відмовляється віддати кошти. "Адже незрозуміле походження цих коштів може наражати банк на застосування санкцій та заходів впливу регулятора за порушення вимог законодавства у сфері легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення", - пояснили в "Приватбанку". Схожа ситуація і в "Райффайзен Банку Аваль". "Якщо ви знімаєте з рахунку понад 100 тисяч гривень на день, то маєте надати підтверджувальні документи", - повідомили DW в колл-центрі банку.

На межі закону

Юристи вважають такі вимоги банків незаконними. "Якщо депозит розміщено до набуття чинності змін до положення Нацбанку, банк не має права вимагати документи для підтвердження фінансового стану, навіть у випадку неофіційного працевлаштування клієнта", - пояснює юристка юрфірми Evris Катерина Бредуляк. Вона зауважує, що обов'язок банку повернути депозит у зазначений термін встановлено Цивільним кодексом і клієнт може оскаржити відмову віддати гроші в суді і має всі шанси виграти справу.

Проте ситуація зі зняттям коштів з рахунку може буде особливою. "З одного боку, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання коштами на його рахунку, - не допускається, окрім як за рішенням суду або умов обтяження. Але якщо операції за таким рахунком зупинені, банк повинен знайти підставу в законі про запобігання відмивання доходів", - визнає Катерина Бредуляк. Але якщо таких підстав знайдено не буде, банк має віддати гроші.

Куди підуть гроші?

Але навіть якщо клієнти можуть документально підтвердити походження своїх статків, деяким банкам замало й цього. Вони вимагають від своїх клієнтів пояснення, як саме будуть використані гроші, які ті хочуть зняти зі свого рахунку. "У підприємств та фізичних осіб-підприємців банк вимагає пояснення щодо використання коштів, які знімаються готівкою. Використання готівки має відповідати суті та змісту діяльності такого клієнта", - розповідає DW член правління, фінансово-операційний директор "Ідея Банку" Олег Луценко.

У деяких випадках банки запитують такі документи і у звичайних фізичних осіб. "Одноразове зняття готівкою коштів, отриманих внаслідок продажу нерухомості або іншого майна, не викликає запитань чи підозр. Але якщо це регулярне зняття коштів, отриманих, наприклад, як фінансова допомога, або переписання боргу - банк проводить вивчення мети проведених операцій та запитує додаткові документи", - розповіла DW провідна економістка відділу фінансового моніторингу "ОТП Банку" Ірина Пришляк.

Незадоволені клієнти

Клієнти незадоволені такими жорсткими вимогами банків. "Я хотів розмістити гроші на рахунку, щоб трохи підзаробити на відсотках. Але якщо в мене потім будуть вимагати якихось довідок про зарплатню, то я не буду зв'язуватися з банком. Час зараз дуже невизначений і можуть звільнити у будь-який момент: як потім доводити, що мав якісь доходи?" - каже DW Андрій із Дніпра.

Нові правила можуть відштовхнути значну кількість потенційних вкладників. "Це створює нікому непотрібні труднощі в комунікації банків з клієнтами. Але на запит про походження коштів клієнт може, скажімо, надати довідку з місця роботи із злегка перебільшеними доходами. У банків немає можливостей перевірити достовірність подібних документів", - говорить DW член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. Він не виключає появу спеціальних фірм, які будуть надавати українцям підроблені довідки про отримані доходи.