Український уряд цього тижня схвалив законопроект щодо створення Служби фінансових розслідувань (СФР). Його було розроблено міністерством фінансів та доопрацьовано у створеній прем'єром Володимиром Гройсманом робочій групі.

У мінфіні запевняють, що нова служба розслідуватиме злочини проти державних інтересів у економічній, фінансовій та податковій сферах. Також передбачається, що особливістю нової служби буде зміна силового підходу на аналітичний. Новий орган не міститиме силових підрозділів та буде сформований із нових кадрів, які отримуватимуть "гідну заробітну платню".

Згідно з очікуваннями уряду, створення СФР стане кроком до поліпшення бізнес-клімату, залучення інвестицій та подальшого розвитку економіки. DW розпитала експертів, чи дійсно новий орган стане ударом по корупції у фіскальній сфері та збільшить довіру бізнесу до влади.

Позитив із застереженнями

Сам факт затвердження такого законопроекту Кабміном старший економіст Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" вже вважає хорошою новиною, враховуючи той спротив, який ця ідея отримала з боку старих фіскальних органів. На думку експерта, важливим є той факт, що нова служба не матиме у своєму складі силових підрозділів, що значно зменшить здатність СФР "кошмарити" бізнес.

"Досить робочим" новий документ називає і виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, погоджуючись із тим, що високі зарплати для співробітників служби є необхідною передумовою для того, аби набрати професійних та некорумпованих співробітників, можливо, із досвідом роботи у приватному секторі.

Але, погоджуючись із усіма аргументами, які мінфін наводить на користь свого законопроекту, експерти також говорять і про його потенційно негативні пункти. Так, Дубровський згадує про вилучене із нього положення про сумарну кількість співробітників СФР. Це, на думку експерта, може призвести до розростання апарату нового відомства за межі розумного.

Критикує Дубровський і рішення прибрати із документа норму, яка передбачала ліквідацію підрозділів із аналогічними функціями у інших державних службах. Якщо нова служба дійсно буде створена на засадах прозорості та незалежності, то важливо, аби до її виключної компетенції були передані усі злочини із фінансової сфери. Це, за словами експерта, не лише вигідніше з точки зору зменшення державних витрат на структури, що дублюють одна одну, але й стане запорукою того, що ніхто паралельно не займатиметься рекетом, звичним для поки що чинних українських структур.

Конкурс під питанням

Але найбільшої уваги, на думку опитаних DW експертів, заслуговує те, якою буде процедура обрання керівництва СФР та кому підпорядковуватиметься нове відомство. За словами Вишлінського, у новій версії законопроекту незалежність конкурсної комісії суттєво обмежили. Тепер обрання голови служби відбуватиметься не на конкурсі, а за рішенням міністра, якому підпорядковуватиметься нове відомство. Останній обиратиме із запропонованих комісією кандидатур.

Окрім того, документ не визначає, до структури якого міністерства належатиме СФР. Це вирішуватиме уряд, розповідає експерт. На його думку, такий підхід ставить під питання одне із найголовніших завдань законопроекту - аби керівництво нового органу обиралося максимально незалежно, а не унаслідок чергової "шахової партії", розписаної українськими топ-політиками. Дубровський зазначає, що за таких умов найголовніше - аби нова служба не потрапила "під парасольку" силовиків, що фактично знівелює позитив від відсутності у її складі силових підрозділів.

Утім, експерти додають - підбивати остаточні підсумки поки що зарано. У найближчому майбутньому на законопроект очікує розгляд Національною радою реформ та внесення до Верховної Ради, під час чого документ можуть суттєво модифікувати. До того ж, каже Вишлінський, вже зараз відомо про альтернативний законопроект, який готує голова комітету парламенту з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. "Тому це далеко не вирішене питання", - підсумовує експерт.