Фінляндія жадає ширшої участі ЄС у місії на Донбасі
Стас Соколов
28 лютого 2018 р.
Фінляндія готова брати участь у миротворчій місії ООН на Донбасі. Утім, у Гельсінкі вважають, що не можна обмежуватися лише лояльними чи нейтральними щодо РФ країнами.
Реклама
У Гельсінкі заявляють про готовність Фінляндії брати участь у миротворчій місії ООН на Донбасі. Утім, скандинавська країна вбачає проблему в тому, що учасників звузили лише до окремих країн ЄС-не членів НАТО, нейтральних щодо Росії. Про це заявив у вівторок, 27 лютого, міністр оборони країни Юссі Нііністьо.
Він наголосив, що перш за все Київ та Москва повинні домовитися щодо миротворчої місії. Пропозиції "доповіді Расмуссена" (колишній генсек НАТО є радником президента України Петра Порошенка - Ред.) міністр вважає хибними. Документ згадує про ключову роль Фінляндії, Швеції та Австрії та пропонує залучити контингент у 20 тисяч солдатів з країн, що не входять до НАТО. "Ідею про те, щоб ярликувати одні країні ЄС як більш прийнятні, треба відкинути", - заявив він на спільній прес-конференції з українським колегою Степаном Полтораком, пише місцеве видання Yle. Нііністьо додав, що місія ООН має нагадувати ліванську (UNIFIL) та залучити не менше 10 тисяч "блакитних шоломів". Він додав, що такі країни як Фінляндія, Швеція, Австрія, Швейцарія та Ірландія самотужки не зможуть забезпечити формування такої місії.
Нагадаємо, що екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен запропонував новий план введення миротворців ООН на Донбас. На його думку, там не повинно бути ані російських, ані солдатів Альянсу. Контингент повинен мати достатню чисельність - до 20 тисяч осіб, у тому числі 4-5 тисяч на кордоні Росії з Україною, аби запобігти потенційним вторгненням. Миротворці повинні представляти країни, що не входять до НАТО, але яким довіряють як в Альянсі, так і в Україні та РФ. Наприклад, може йтися про Швецію, Фінляндію, Австрію, Казахстан, Білорусь або Монголію, а також країни Латинської Америки.
Доступ гуманітарних організацій
В Австрії, тим часом, теж думають про те, як покращити ситуацію на Донбасі. Канцлер Себастіан Курц (Sebastian Kurz) в інтерв'ю агенції "Інтерфакс" напередодні свого візиту до Москви у середу, 28 лютого, заявив, що рівень життя населення та насильства на Сході України залишається неприйнятним.
"Досі надважливо те, щоб усі сторони повністю дотримувалися мінських угод та суворо дотримувалися режиму припинення вогню", - наголосив він. Курц підкреслив, що значну роль у відстеженні стану перемир'я відіграє СММ ОБСЄ.
Фоторепортаж: Донбас - життя на лінії фронту
Під нічним артилерійським вогнем у "сірій зоні" між фронтами в Україні живуть тисячі мирних жителів. Переважно це нужденні літні люди.
Фото: DW/D. Cupolo
У полоні воєнного конфлікту
Обстріл починається щовечора - незадовго до того, як сідає сонце. Місцеві жителі, які мешкають на лінії фронту між українськими військовими та бойовиками невизнаних "республік", беззахисні перед ним. Іван Полянський також живе у цій зоні. Його будинок У Жованці знову і знову зазнає нових руйнувань.
Фото: DW/D. Cupolo
Життя у страху
Жителі Жованки, розташованої у так званій "сірій зоні" на Донеччині, вузькій смузі між фронтами, чекають на лікаря, який раз на тиждень відвідує селище. "Кожного дня чекаєш, що ракета потрапить у твій будинок, - говорить Людмила Студерікове. - Але ніколи не знаєш, коли це станеться".
Фото: DW/D. Cupolo
Без світла та опалення
Колись селище Жованка було малою батьківщиною для близько тисячі жителів. Нині ж тут живуть лише біля 200 осіб. Останні три місяці у них немає ані світла, ані газу. "Іноді вночі мені так страшно, що я тремчу в ліжку, - розповідає Людмила. - Але мій чоловік поряд і він тримає мене за руку".
Фото: DW/D. Cupolo
Без можливості втечі
Багато жителів селища навіть узимку живуть у своїх напівзруйнованих будинках, розповідає Олександр Ворошков, програмний координатор штабу допомоги "SOS Краматорськ". У прилеглих містах вартість оренди житла настільки зросла, що вони не можуть дозволити собі винайняти квартиру. "Ціни на оренду в Краматорську такі ж високі, як у Києві. Але зарплати набагато нижчі", - розповідає активіст.
Фото: DW/D. Cupolo
Залежні від гуманітарної допомоги
Жінки Жованки стоять у черзі за ліками й вітамінами. Продукти харчування й гуманітарні вантажі до селища привозять благодійні організації. Якщо його жителі хочуть виїхати, вони часто мусять цілий день чекати на контрольно-пропускному пункті. "У нас тут все було, - говорить жителька Жованки Віра Шароварова. - Зараз у нас залишився лише холод".
Фото: DW/D. Cupolo
Страх перед обстрілами
Віра Аношина (на фото ліворуч) спілкується з сусідками у Спартаку, селі, яке перебуває під контролем так званої "Донецької народної республіки". Звикнути можна багато до чого, каже вона. "Якщо нема води, її можна знайти. Якщо нема електрики, можна знайти якесь рішення. Але ніколи не знаєш, куди влучить наступна бомба", - говорить Аношина.
Фото: DW/D. Cupolo
Шість переламаних ребер
Світлана Заваденко стоїть перед своїм будинком у Спартаку. Під час одного з обстрілів стіни її домівки обрушилися на неї. Її витягли й відвезли до лікарні сусіди. Там їй діагностували шість переломів ребер і розрив печінки. Вона курить сигарети "Мінськ". Коли її питають, що вона думає про війну, вона лише всміхається.
Фото: DW/D. Cupolo
"Ми втратили надію"
Світлана Заваденко одужала. Вона живе сама із кількома домашніми тваринами. Ані електрики, ані газу, ані води у Спартаку немає з 2014 року. Тож Світлана готує їжу на мангалі. Дрова вона бере із закинутої меблевої фабрики. "Минулої зими ми ще думали, що війна закінчиться, - говорить вона. - Але тепер, чесно кажучи, ми втратили надію".
Фото: DW/D. Cupolo
Надії на припинення вогню
Наслідки обстрілів на околицях Донецька. Після марних спроб деескалації конфлікту переговори "нормандської четвірки" в Берліні дають шанс на нове перемир'я. Сторони домовилися продовжити перемовини щодо розведення сил і засобів на лінії розмежування.
Фото: DW/D. Cupolo
"Надто багато втрат, аби зупинитися"
Навіть якщо обидві сторони конфлікту домовляться про перемир'я, вони повинні будуть рахуватися з опором у лавах військових. "Ми втратили надто багато солдатів, аби зараз зупинитися, - говорить Володимир Пархамович, полковник 81 окремої аеромобільної бригади Збройних сил України. - Якщо вони дадуть нам наказ про припинення вогню, ми вважатимемо їх зрадниками".