За даними фінського міністерства оборони, російські військові літаки протягом тижня тричі порушили повітряний простір Фінляндії. За існування спільного кордону з Росією завдовжки близько 1300 кілометрів подібні інциденти щороку трапляються неодноразово. І зазвичай фінські органи влади розцінюють їх як халатність та не надають їм надто великого значення. Однак частота таких випадків за короткий термін на тлі загострення кризи на Сході Україні змушує фіннів насторожитися.

Головнокомандуючий фінських військ, генерал Ярмо Ліндберг нещодавно заявив, що Європа повинна налаштуватись на раптове погіршення ситуації з безпекою на її східних кордонах. Нільс Торвальдс, депутат-ліберал Європарламенту від Фінляндії та автор книжок про Росію і колишній Радянський Союз, у розмові з DW каже, що нині не бачить жодної небезпеки для Фінляндії. "Однак Росія очевидно порушила міжнародне право і показала, що готова застосувати насилля проти сусідньої держави, аби завоювати територію суверенної держави", - пояснив він. Тому, за словами політика, цілком природно, що Фінляндія пристосовуватиме свою безпекову політику до нової реальності.

Обов'язок захищати тільки держав-членів

Швеція теж пристосовується до нової реальності. Обидві скандинавські країни планують підписати з НАТО так звані угоди про підтримку "країни-господаря" (Host Nation Support) на саміті Альянсу на початку вересня. Ідеться про військову та цивільну підтримку союзних або дружніх військ на території Швеції та Фінляндії, коли солдати НАТО, приміром, проходитимуть навчання в нейтральних країнах. Водночас НАТО зобов'язаний захищати тільки ті держави, які входять до Альянсу.

Намір фінського уряду підписати цю угоду, за словами Торвальдса, "не є наслідком теперішньої кризи в Україні, вона готувалась понад десять років". Така співпраця передбачається й на випадок природних катастроф чи індустріальних аварій, з якими Фінляндії було б важко впоратися самотужки.

Що ж стосується Швеції, її уряд поки що не має відповідного рішення парламенту, але очікує на нього ще до саміту НАТО. Як наголошує шведське міністерство оборони на своєму сайті, "угода заснована на принципі добровільності і чинна лише у випадку, якщо НАТО діятиме на шведській території на запрошення Швеції". Документ має набути чинності у 2016 році.

Співпраця з НАТО - не новинка

І для Швеції, і для Фінляндії співпраця з НАТО - справа не нова. Обидві країни належать до засновниць програми "Партнерство заради миру", започаткованої у 1994 році, у рамках якої з Альянсом співпрацюють 22 держави Європи та Азії, які до НАТО не входять. Росія, між іншим, теж серед цих країн. Окрім того, Швеція та Фінляндія брали участь у місії під керівництвом НАТО в Афганістані. Вступ до Альянсу довгий час не був предметом дискусії у Швеції та Фінляндії, але нині ситуація починає змінюватись, принаймні у Фінляндії.

Президент цієї країни Саулі Нііністо нещодавно заявив, що членство в НАТО залишається опцією. Глава фінського уряду Александер Стубб навіть відкрито висловився за вступ до Альянсу. У квітні під час опитування фінських офіцерів майже дві третини респондентів висловились за приєднання до НАТО. Однак більшість населення Фінляндії та Швеції уже багато років проти вступу до Альянсу. Чи змінилось ставлення людей до цього на тлі російсько-українського конфлікту? Фінський євродепутат Торвальдс вважає, що якщо Росія продовжить діяти ще агресивніше, то "ми за чотири-п'ять років приєднаємось". "Це не сподобалося б Росії. Тому задля своїх власних інтересів вона мусить розпізнавати знаки часу", - каже євродепутат.

Росія втрачає останнього доброзичливця

Один з радників Володимира Путіна ще наприкінці червня звинуватив Швецію та Фінляндію в ворожості до Росії та застеріг їх від вступу до НАТО. Мовляв, обидві країни військово нейтральні, але завдяки членству в ЄС та спільній санкційній політиці проти Росії політично повністю перебувають у західному таборі. Фінляндія, яка має тісні торговельні відносини з Росією, має постраждати від запроваджених європейських санкцій та контрсанкцій, ухвалених РФ у відповідь.

Однак Фінляндія не дасть себе цим залякати, вважає Нільс Торвальдс. "Росія зробить помилку, якщо віритиме, що Фінляндія дистанціюється від рішень ЄС, аби зберегти особливі відносини з Росією", - каже він. З іншого боку, продовжує фінн, "членство в ЄС не виключає відносин, які добре функціонують". Навпаки, РФ отримує зиск від хороших відносин з Фінляндією, яка входить до Євросоюзу, і це може "відігравати конструктивну роль, коли ЄС формулює свою політику щодо Росії". Але нині більше скидається на те, що внаслідок своєї агресивної поведінки Росія ризикує втратити рештки доброзичливого ставлення свого західного партнера.