иків у перебільшенні масштабів та наслідків помилок підконтрольного йому міністерства. Виступ міністра перед членами комісії тривав понад 12 годин, а телебачення транслювало його в прямому ефірі. НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ з цього приводу пише:

Виступ Фішера без сумніву було цікаво дивитися, але нової інформації ми почули мало. Довге вступне слово свідка, після якого йому почали ставити запитання, - все це лише підтвердило те, що давно очевидно – правила видачі віз дали привід до скандалу. В міністерстві закордонних справ дового не помічали, що ліберальними правилами скористалися злочинці. Той факт, що Фішер взяв на себе відповідальність за помилки, звучить хоч і благородно, але не має жодних наслідків. Навпаки. Після кількох тижнів млявого протистяння, упродовж яких Фішер втратив прихильність німців, він знову пішов у наступ. При цьому Фішер послідовно ігнорує той факт, що інші міністри йшли у відставку й за меншу провину – чи то свою, чи то інших, - нагадує НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ.

Схожої думки дотримується і ФУЛЬДАЕР ЦАЙТУНҐ:

З точки зору змісту, цей театр не приніс нічого. Але про це й не йшлося. Головне на телебаченні – справити враження на глядача. Харизма тут головніше, ніж аргументи. А на пошук правди це аж ніяк не було схоже, - критикує ФУЛЬДАЕР ЦАЙТУНҐ.

НОЙЕ ВЕСТФЕЛІШЕ з Білефельда зазначає:

Фішер, напевне, не піде у відставку. Не в останю чергу тому, що афера не така вже й трагічна, як постійно стверджує опозиція. І все ж таки, репутацію Фішера зруйновано, тому опозиція цілком може вважати своє завдання виконаним. Непохитний пам”ятник Фішеру завалився. Колись найулюбленіший політик ”червоно-зеленого” уряду низько впав у вподобаннях публіки, - констатує НОЙЕ ВЕСТФЕЛІШЕ.

Тему продовжує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ:

Долю міністра закордонних справ вирішує не слідча комісія бундестагу, а канцлер Шредер. І для нього теж на першому місці не пошук правди, а вплив на глядачів, а отже виборців. Фішер зробив усе, що міг. Пізніше побачимо, що це дало, - зауважує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ.

До інших тем. ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ з Мюнхена аналізує цьогорічне звернення президента Росії Володимира Путіна до Федеральних зборів, з яким він виступив у понеділок. Газета, зокрема, пише:

Це було шосте звернення Путіна до Федеральних зборів за час його перебування при владі. Він продовжив традицію, що бере свій початок ще в радянські часи – намалював майбутнє Росії рожевими фарбами. Раніше виступи Путіна теж мали лише один недолік – вони були сфомульовані в майбутньому часі. Росія Володимира Путіна ще кілька років тому стала на шлях демократії. Шкода лише, що вона зробила так мало кроків. Росіяни вже звикли до цього. Ще в радянські часі всі проблеми й труднощі треба було долати в ім”я комуністичного раю в майбутньому. Тепер їм кажуть, що скасування процедури виборів губернаторів або ж вірне Кремлю телебачення мають на меті одну ціль – зробити з Росії демократичну країну. Але не завжди Путін каже одне, а думає інше. У своєму виступі в понеділок він назвав розпад СРСР ”геополітичною катастрофою”. Можна не сумніватися, що він справді так думає, - пише ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

На завершення – коментар НЮРНБЕРҐЕР ЦАЙТУНҐ про підписання договорів Євросоюзу з Румунією та Болгарією про вступ до організації:

Попри скептичні настрої щодо вступу Румунії та Болгарії, в інших країнах знову з”явилася надія, наприклад, у Сербії-та-Чорногорії. В майбутньому Євросоюз має бути чесним з новими кандидатами й дати чітко зрозуміти, що ”проект миру й добробуту”, як часто сприймають ЄС за кордоном, відкритий для всіх. Але тільки тоді, коли кандидати готові увійти, а ЄС готовий їх прийняти, - наголошує НЮРНБЕРҐЕР ЦАЙТУНҐ.

Огляд німецької преси підготував Роман Гончаренко