Хвороба Альцгеймера нині є найбільш поширеною формою деменції у світі. Лише у Німеччині таких пацієнтів налічується близько мільйона. Лікуванню набуте слабоумство не піддається. Діагностувати його вдається, як правило, вже коли симптоми стають очевидними, тобто, коли частина клітин мозку відмерла.

У мозку пацієнтів з хворобою Альцгеймера всередині і ззовні нервових клітин виникають білкові утворення, а також накопичуються так звані тау-білки. Причина цього процесу поки що залишається загадкою.

Білкові утворення порушують функцію життєво важливих клітин і ускладнюють зв'язок між нервовими клітинами. Як наслідок, клітини головного мозку відмирають, а його обсяг скорочується – залежно від стадії хвороби, до 20 відсотків. У пацієнтів порушується пам'ять, вони позбуваються відчуття часу та реальності, перестають орієнтуватися у просторі і втрачають здатність до організації повсякденного життя. Зрештою, особистість такого пацієнта повністю руйнується, і без сторонньої допомоги йому вже не обійтися.

У лікуванні такої хвороби медицина поки що безсила. Навіть встановлення діагнозу залишається проблемою. Доти, доки забудькуватість і сплутаність мислення та дій будуть діагностовані як перші типові ознаки деменції, може минути двадцять років. Саме стільки часу мозок здатен ще хоч якось компенсувати втрачені клітини. Але після цього настає момент, коли вдаватися до якихось дій вже пізно: третина клітин зруйнована, розвиток хвороби не зупинити.

Подивитися в очі

Мюнхенський невропатолог, профессор Йохен Гермс разом з командою з двадцяти вчених має намір змінити ситуацію. Група науковців розробляє методику діагностики, що може стати революційною.

Почалося все з припущення, що, аналізуючи сітківку ока, можна розпізнати зміни, які відбуваються в мозку. Саме така ідея спала на думку німецькому вченому Йохену Гермсу.

Якщо досі при діагностиці хвороби Альцгеймера застосовували магнітно-резонансну томографію мозку та методи ядерної медицини, або проводили тести чи довірливі бесіди з близькими пацієнта, то у майбутньому для встановлення діагнозу буде достатньо… подивитися людині в очі.

Принаймні у цьому переконаний Йохен Гермс. За його словами, сітківка ока пацієнтів з хворобою Альцгеймера – дзеркало трансформацій, які відбуваються у головному мозку. Причому виявити такі зміни можна задовго до того, як маніфестують характерні симптоми захворювання.

2011 року Мюнхен має представити результати роботи

Нині Гермс намагається довести і описати те, наскільки взаємопов'язані зміни, що відбуваються у мозку і в сітківці. Експерименти проводяться з використанням проб тканин мозку і сітківки хворих, які вже померли, а також на мишах. Паралельно вчені намагаються знайти так звані "зондові пігменти", які дозволять виявляти зміни у сітківці.

"Це великі сподівання. Але, звісно, потрібно усвідомлювати, що у світі є ще щонайменше від двадцяти до тридцяти науковців, які мають те ж саме бажання – знайти рішення, що стало б проривом у діагностиці та лікуванні хвороби Альцгеймера. Лише декому щастить здійснити відкриття, які справді здатні просунути науку уперед",- каже Гермс.

Проект розрахований на три роки. У його реалізацію інвестовано 3 мільйони євро. Головним спонсором виступає міністерство освіти та наукових досліджень Німеччини. Результати дослідження має бути представлено наприкінці 2011 року. Великі сподівання на працю німецьких учених покладають не лише у ФРН, а й у всьому науковому світі.

Автор: Лідія Геллер/Наталя Неділько
Редактор: Захар Бутирський