Хорватія не віддає Словенії частину Піранської затоки
Дмитро Прокопчук
30 грудня 2017 р.
Хорватія відмовляється виконувати рішення арбітражу щодо територіальної суперечки зі Словенією стосовно Піранської затоки. Хорватські поліцейські супроводжують рибалок у спірних водах.
Піранська затока, берег СловеніїФото: picture-alliance/akg-images/A. Held
Реклама
Кінцевий термін виконання рішення Міжнародного арбітражного суду в Гаазі щодо Піранської затоки сплив у п'ятницю, 29 грудня. Арбітраж дійшов раніше висновку, що 80 відсотків Піранської затоки мають належати Словенії, однак Хорватія не згодна виконувати це рішення. У суботу, 30 грудня, хорватські поліцейські катери супроводжували човни хорватських рибалок, щоб у разі необхідності чинити опір словенським поліцейським, які можуть затримати рибалок за перебування у водах Словенії.
Словенська поліція лише спостерігала за ситуацією і не втручалася, хоча починаючи з 30 грудня поліція Словенії має право штрафувати рибалок, які заходять у словенські води. Уряд Словенії заявляв, що буде втілювати рішення арбітражу і заради цього вніс низку поправок у своє законодавство. "Країна, яка не знає, де її кордони, не може бути частиною Шенгену", - заявив міністр закордонних справ Словенії Карл Ержавец тижнем раніше.
Нагадаємо, Міжнародний арбітражний суд у Гаазі 29 червня виголосив своє рішення щодо тривалої територіальної суперечки між колишніми югославськими республіками Хорватією та Словенією. Ще тоді Хорватія заявила, що відмовляється виконувати рішення арбітражу, оскільки вважає, що Піранська затока на узбережжі Адріатичного моря має бути поділена між двома країнами порівну.
Фоторепортаж: Хостел у Сараєві - заночувати, як на війні
Як це - бути цивільним на війні і не знати, чи настане для тебе завтра? Хостел у Сараєві пропонує відчути це на собі. Але гості все ж таки мають одну визначальну перевагу - вони знають, що залишаться в живих.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Emric
Не музей і не пансіон
Шоломи, якими прикриті ліхтарі, зброя на стінах: Аріан Курбасіч розробив проект і відкрив "Воєнний хостел". У 1992 році він ще дитиною перебував в епіцентрі Боснійської війни. Тож у хостелі боснієць відтворив часи облоги Сараєва. Своїх гостей він вітає у шоломі та бронежилеті.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Emric
Пригода, яка продирає до кісток
Заночувати на підлозі посеред холу на надувних матрацах під військовими пледами коштує 10 євро. Перед сном можна почитати тодішні газети. Однак сну може й не бути - через гучномовець гості постійно, навіть вночі, чують постріли та вибухи.
Фото: picture-alliance/PIXSELL/A. Durgut
Води і світла тут немає
Світла тут практично немає: лампочки живляться автомобільним акумулятором, а вночі повсюди запалені свічки. Вода? Звичайно, її немає. А джерелом тепла є єдина у хостелі пічка-буржуйка.
Фото: picture-alliance/PIXSELL/A. Durgut
Автентичні помешкання
Пластикове маскування для вікон як раз те саме, яке роздавали гуманітарні місії ООН під час війни. З його допомогою люди прикривали вікна своїх помешкань у Сараєві, коли скло вилітало з них внаслідок вибухів.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Emric
Дитина війни розповідає
Аріан Курбасіч не просто пропонує заночувати "в умовах війни". Його батько воював, тож Курбасіч розповідає гостям історію його сім'ї під час Боснійської війни. "Будь обережним", - ці слова маленький Аріан навчився розуміти і говорити після своїх перших "мама" і "тато".
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Emric
Сліди пострілів на стінах
Коли Словенія та Хорватія відділились від Югославії, у Боснії і Герцоговині також посилились рухи за незалежність. Однак на заваді став локальний конфлікт між боснійцями та хорватами, які прагнули незалежності, та сербами, які були проти неї. Ситуація загострилась, коли у 1992 році деякі країни визнали Боснію і Герцоговину незалежною державою.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Emric
1425 днів страху
Облога столиці тривала майже чотири роки. 380 тисяч мешканців Сараєва були відрізані від постачання продуктів харчування, електрики, води та тепла. Місто забезпечувалось найнеобхіднішим з повітря. Люди ж жили переважно у підвалах, щоб урятуватись від снайперів та бомбардувань. У Сараєві загинули понад 11 тисяч людей, з них 1600 - діти.
Фото: picture-alliance/PIXSELL/A. Durgut
Знання вбиває війну
Під хостелом розташований бункер, у якому Курбасіч показує документальні фільми про Боснійську війну. "Війну найпростіше зупинити, якщо її упередити", - каже власник хостелу. А освіта і знання, на його думку, є найкращими превентивними механізмами. "Одна-дві ночі в таких умовах змінюють у гостей перспективу їхнього бачення", - каже він.
