Для міністра туризму Хорватії Гарі Цапеллі це літо є особливо вдалим. "У перші сім місяців 2017 року у нас було на 7,5 мільйона ночівель більше, ніж за аналогічний період минулого року. До кінця року ми, ймовірно, перетнемо позначку в 100 мільйонів", - розповідає міністр. Лише в липні 4,6 мільйона туристів провели свою відпустку у цій сонячній країні. Особливо популярна вона серед німців - попит на тури до Хорватії зростає.

Але у хорватської літньої казки є й темна сторона: особливо на узбережжі недостатньо робочої сили. Бракує кухарів, офіціантів, прибиральників, а також тих, хто би доглядав за дітьми. Навіть у розпал високого сезону все ще залишаються незаповненими приблизно 2700 вакансій. Багатьох працівників бракує також у будівельній галузі та сфері охорони здоров'я.

Найважливіша причина: після вступу Хорватії до Євросоюзу у 2013 році багато мешканців країни виїхали в інші країни об'єднання. Вже два роки хорватські громадяни можуть без жодних обмежень працювати в Німеччині. Завдякі свободі пересування в ЄС Хорватію залишають не лише викладачі чи менеджери, але й кваліфіковані робітники, мулярі, кухарі та санітари.

Цифри шокують

Лише у 2016 році до Німеччини емігрували майже 56 тисяч хорватів. Тисячі інших намагаються випробувати долю в Ірландії або Австрії - передусім молоді люди. Потужний потік мігрантів з Хорватії заскочив зненацька німецький уряд, адже ще 2015 року у ФРН нарахували лише близько 10 тисяч хорватських робітників.

Цей відтік трудових ресурсів є проблемою, з якою Хорватії доводиться боротися. Це звучить парадоксально: з одного боку, є великий попит на робочу силу у такій галузі, як туризм. З іншого, - 170 тисяч хорватів не мають роботи. Рівень безробіття у країні становить 11 відсотків, що є вищим за середній рівень у ЄС. Безробітні, однак, не можуть допомогти на будівельних майданчиках або в готелях на узбережжі, бо їм бракує потрібної кваліфікації.

Цю проблему легко вирішити: треба пом'якшити чинні правила, щоб більше працівників приїжджали з-за кордону, пропонує Хорватська економічна палата. Також треба дозволити неповнолітнім та пенсіонерам "попрацювати кілька годин" на день у розпал туристичного сезону. Експерти скептично реагують на такі пропозиції та застерігають від експлуатації молоді, яка і так мало отримує за свою роботу. До того ж, працевлаштування дітей, які не досягли 15 років, все одно заборонено міжнародними правилами.

"Проспали" розвиток подій

Економічна палата наполягає на зміні правила хорватського уряду лише раз на рік визначати потребу країни в іноземних працівниках (переважно з Боснії та Герцеговини). Адже так неможливо гнучко реагувати на зміни на ринку праці. Натомість палата закликає уряд запровадити "словенську модель".

Влада Словенії дозволяє компаніям наймати іноземців, щойно вони зможуть довести, що в країні немає працівників з відповідною кваліфікацією. Колишній міністр економіки Хорватії Давор Штерн запропонував "імпортувати" філіппінських працівників: "Вони добре освічені, працьовиті та були б задоволені середньою хорватською зарплатою у 500-600 євро". Ця пропозиція, однак, викликала суперечки, зокрема не зацікавила міністра праці Марка Павича.

Уряд "обізнаний з проблемою на ринку праці" і восени змінить старі правила, каже Павич. Але туристи вже сьогодні на узбережжі Адріатичного моря, і багато тамтешніх компаній вже впадають у відчай від цієї ситуації. У країні просто проспали цей розвиток подій, критично зауважує хорватський економіст Любо Юрчич: "Хорватія не має активної, узгодженої, пристосованої до наших потреб економічної та соціальної політики, що має на меті забезпечити працевлаштування населення". Він називає катастрофою те, що молоді, добре освічені люди виїжджають за кордон, оскільки вдома вони не можуть знайти свого місця у професійному житті. "А щойно потрапивши за кордон, вони чудово знаходять роботу", - розповідає економіст. Держава абсолютно не впоралася зі своїми завданнями, вважає Юрчич, який кілька років тому сам був міністром економіки у соціал-демократичному уряді.

Чи не запізно реагує уряд?

Тим часом чинний консервативний уряд Андрея Пленковича збільшив квоти на залучення іноземних робітників у будівельній галузі, щоб не ставити під загрозу восени реалізацію важливих інвестиційних проектів. Також він хоче інвестувати приблизно 20 мільйонів євро в навчання та перекваліфікацію безробітних. Чи вирішить це проблеми хорватського ринку праці у довготривалій перспективі?

Любо Юрчича ці плани не переконали. "Хто працюватиме у туристичній галузі, у лікарнях та будинках для людей похилого віку, якщо збережеться масова еміграція? Якщо так і далі триватиме, то нам бракуватиме не лише трудових ресурсів, а й взагалі населення, що становитиме загрозу не лише для важливих галузей промисловості, але й для майбутнього та молодого покоління", - попереджає він.