Серед населення Німеччини дедалі більше зростає занепокоєння у зв'язку з так званим "грецьким питанням". 22 вересня Бундестаг буде погоджувати рішення про створення Фонду порятунку євро. Однак нові й нові фінансові вливання Греції формують в населення занепокоєння щодо можливого краху власне економіки самої Німеччини. Такі настрої поширені не лише серед виборців, а й у лавах фракції союзу партій ХДС/ХСС, урядової політичної сили Німеччини.

«Фонди порятунку – невірний шлях»

Коли якась структура не може покривати свої борги, є два варіанти порятунку - нові кредити або банкрутство. Політика створення Фонду порятунку євро, що відповідає першому варіанту, не дасть результату, вважає християнський демократ Клаус-Петер Віллш. «Останні п'ятнадцять місяців, коли вже було створено декілька подібних фондів, показали, що ця дорога неправильна», - заявив політик. На його переконання, Греція ніколи не зможе повернути надані їй кредити. Тому, як уважає Віллш, рішення про надання багатомільярдних кредитів, не приведе до мети. Генеральний секретар Вільної демократичної партії Німеччини Кристіан Лінднер, відповідаючи на критичні зауваження противників Фонду порятунку євро, вказує на те, що такі фонди – це дійовий вибір, а критика – це невід'ємна частина будь-якої демократії. «Чому ж ця проблема не може бути темою дискусій у фракціях урядової коаліції?», – запитує він партнерів.

Шляхом екс-канцлера Шредера

Проблема полягає однак не стільки в дискусії, викликаній критичним ставленням деяких депутатів фракції ХДС/ХСС до ідеї Фонду порятунку євро. Справа в тому, що якщо під час голосування в Бундестагу Вілліш і інші противники такого курсу проголосують проти Фонду, то урядова коаліція може елементарно недобрати потрібну кількість голосів. Такий розвиток, своєю чергою, може привести до урядової кризи. Експерти згадують в зв'язку з цим колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера. Коли плани його уряду були фактично заблоковані однопартійцями, він поставив на голосування питання про довіру, яке програв і в результаті пішов у відставку. Таким чином проблема порятунку євро може перетворитися для Анґели Меркель на дилему шекспірівського ґатунку: "Бути чи не бути?" А інтрига у цьому політичному спектаклі полягатиме в тому, що головні ролі гратимуть не опозиційні політики, а самі християнські демократи.

Свобода вибору чи рішення згори?

З того часу, як Греція фактично стала неплатоспроможною, а деякі країни Єврозони тримаються на межі цього, німецький уряд неодноразово ухвалював рішення, які були ініційовані Євросоюзом. В громадськості, а депутати є її невід'ємною частиною, часом виникали сумніви, що Бундестаг, який обирається народом, вільний в своїх рішеннях. Відповідно посилювалося враження, що рішення щодо життєво важливих питаннях дедалі частіше не в Берліні, а в Євросоюзі. Депутат фракції ХСС Ґерда Газельфельдт вважає такі побоювання необґрунтованими. На її переконанням, ухвалення рішень на європейському рівні і на рівні національного уряду проходить за однаковою схемою. Ніхто нікого не підміняє. «Швидше навпаки, постійно триває інтенсивний і компетентний обмін думками на всіх рівнях як у ЄС, так і в Німеччині", - відзначила вона.

Тим часом пристрасті наелектризувалися, а ХДС і ХСС збираються на спеціальне засідання, аби разом з Анґелою Меркель обговорити всі деталі порятунку євро. Якщо канцлерові вдасться переконати своїх колег в правильності лінії ЄС, то голосування у вересні обійдеться без несподіванок. Проте, судячи зокрема із заяв Клауса-Петера Віллша, серед християнських демократів незгодних з курсом Меркель у справі порятунку євро поки що достатньо.

Автори: Петер Штютцле, Олександр Сосновський
Редактор: Леся Юрченко