1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Хто вбив Павла?": на акції в Києві критикували слідство

Олександр Савицький
20 липня 2017 р.

Через рік після вбивства журналіста Павла Шеремета слідство не може похвалитися прогресом у розслідуванні злочину. Правозахисники та журналісти зібралися з акцією в Києві, аби тиснути на владу. Репортаж DW.

Акція з нагоди роковин вбивства Павла Шеремета в центрі Києва
Акція з нагоди роковин вбивства Павла Шеремета розпочалася на місці досі не розкритого злочинуФото: DW/A.Sawitski

Пам'ятна поминальна акція правозахисників і журналістів у четвер, 20 липня, у Києві з нагоди перших роковин убивства в центрі столиці журналіста Павла Шеремета була покликана нагадати владі та правоохоронцям про необхідність розкриття злочину. На місці вбивства Шеремета в центрі української столиці зібралися, за різними оцінками, від 150 до 300 осіб. В руках учасники акції тримали плакати та банери із надписами: "Рік минув. Хто вбив Павла Шеремета?". У натовпі можна було помітити єдиний прапор - офіційно заборонений білоруською владою біло-червоний прапор, який сьогодні використовують здебільшого опозиційно налаштовані до режиму Олександра Лукашенка політики й активісти. На прапорі - чорна стрічка. Загиблий Шеремет народився в Білорусі.

Учасники акції рушили колоною від вулиці Богдана Хмельницького до президентської адміністрації, але там до них ніхто не вийшов. Завершилася хода біля будівлі міністерства внутрішніх справ України, де з журналістами поспілкувався його речник Артем Шевченко. 

За різними оцінками, на акцію журналістів та правозахисників у Києві прийшли від 150 до 300 людейФото: DW/A.Sawitski

Жодних ознак прогресу

Проте про жодні ознаки прогресу в розкритті вбивства Шеремета Шевченко журналістам не повідомив. Ситуацію він пояснює, зокрема, конфліктом на Донбасі та пов'язаними з ним "специфічними стосунками" між правоохоронцями України та Росії. Мовляв, загиблий мав дуже широкі зв'язки в журналістських та політичних колах України, Росії та Білорусі. Але дослідити їх поки що неможливо, нарікає Шевченко. "Незадовго до загибелі Шеремет зустрічався у Москві з (екс-міністром доходів і зборів України часів президента Віктора Януковича Олександром, - Ред.) Клименком, але слідство позбавлене можливості проводити слідчі дії", - пояснює він.

Тож єдиною офіційною інформацію про хід слідства залишається сказане 8 лютого 2017 року, через півроку після вбивства, на прес-конференції міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. Тоді він повідомив, що правоохоронці розглядають п'ять версій вбивства Шеремета. Ключовою версією Аваков назвав "російський слід". За цю ж версію у МВС, схоже, тримаються і досі. Речник Артем Шевеченко нагадує, що після вбивства Павла Шеремета сталися три інших вбивства, які були скоєні у схожий спосіб, й унаслідок яких загинули офіцери Служби безпеки України (СБУ) і Міноборони. "Для нас цей схожий спосіб виконання злочинів (…) свідчить, що доволі імовірним є російський слід", - каже Шевченко. Національна поліція обіцяє оприлюднити другий звіт з розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета до кінця цього року.

Учасники акції розставили на місці вбивства Шеремета свічки й залишили надписи "Хто вбив Павла?" на асфальті. Буквально одразу після завершення акції київські комунальники почали "замітати сліди" протестуФото: DW/A.Sawitski

Примарний "російський слід"?

Утім, журналісти та правозахисники нарікають, що жодних доказів своєї основної версії правоохоронці не називають. Нещодавно представники міжнародної організації "Комітет захисту журналістів" (CPJ) заявили, що розслідування цієї справи фактично заморожене. "Якщо хтось впевнено заявляє про "російський слід", то треба якось підкріпити це фактами і матеріалами", - зазначила у розмові з DW координаторка програми CPJ у Європі та Азії Ніна Огнянова.

Іще в травні журналісти українського проекту "Слідство.Інфо" разом із представниками міжнародної мережі OCCRP презентували результати власного, паралельного розслідування злочину. 10 травня вони оприлюднили знятий на його основі фільм. У ньому, серед іншого, було названо ім'я начебто співробітника СБУ, який був помічений біля дому Шеремета в ніч перед вбивством, та якого слідство до того часу не залучало до розслідування.

Тепер у МВС визнають, що розслідування журналістів допомогло правоохоронцям виправити "деякі тактичні помилки слідства". Речник Артем Шевченко закликав працівників ЗМІ й надалі ділитися з правоохоронцями всією наявною в них інформацією.

Громадськість вимагає результат

Учасники акції до слів Шевченка поставилися скептично. Український журналіст-розслідувач Сергій Андрушко заявив в інтерв'ю DW про "рік безпорадності слідчих, які нездатні показати суспільству хоч якійсь результат".  Попри заяви посадовців про залучення найкращих фахівців і експертів американського Федерального бюро розслідувань (ФБР) результату слідства і досі нема, констатував колега Павла Шеремета. "Чому так? Однією з версій є професійна непридатність слідчих, хоча їх там зібрана ціла група. У фільмі-розслідуванні журналісти виявили, що слідство не допитало потенційних свідків: таксиста, який проїжджав повз місце вибуху і людей, які живуть неподалік", - сказав Андрушко.

Журналіст-розслідувач Сергій Андрушко називає рік після вбивства Шеремета "роком безпорадності слідчих"Фото: DW/A.Sawitski

Правозахисники, що взяли участь в акції, сказали, що прийшли до президентської адміністрації, щоби нагадати президенту України Петру Порошенку, що він обіцяв взяти розслідування Шеремета під особистий контроль. "Ми не будемо терпіти непрозорого і нешвидкого розслідування цього вбивства, як цього вимагають міжнародні зобов'язання України. Тільки внутрішній і міжнародний тиск можуть вплинути на те, щоби ця справа розслідувалася", – сказала DW директорка Amnesty Internatinal Україна Оксана Покальчук.

Посол ЄС в Україні Хюг Мінгареллі в день роковин убивства Павла Шеремета звернувся до української влади із закликом "провести швидке та прозоре" розслідування. "Потрібно знайти та притягнути до відповідальності винних за вчинення такого брутального злочину. Без сумніву, довіра громадян України до правоохоронних органів неможлива без досягнення прогресу в цій справі", - заявив він.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW