Затриманий напередодні керівник Центру звільнення полонених "Офіцерський корпус" Володимир Рубан займався обміном полоненими на Донбасі і вважається близьким до Віктора Медведчука.
Реклама
Затриманий у четвер, 8 березня, на лінії розмежування на Донбасі керівник Центру звільнення полонених "Офіцерський корпус" Володимир Рубан відомий як неофіційний переговірник у процесі обміну полоненими на Сході України. Проте йому неодноразово закидали прихільність до бойовиків так званих "ДНР" та "ЛНР" та зв’язки із кумом Володимира Путіна - Віктором Медведчуком.
Хто такий Рубан?
50-річний Володимир Рубан за освітою льотчик-інженер, звільнений у запас у званні старшого лейтенанта. На початку 2000-х займався поліграфічно-видавничою діяльністю.
З 2013-го Рубан був активним учасником проросійського руху Віктора Медведчука "Український вибір". Того ж року створив власну громадську організацію "Офіцерський корпус" і з початком бойових дій на Сході України з власної ініціативи взявся за визволення полонених. Рубан був посередником між представниками окупованих територій та українською владою.
Наприкінці лютого 2017 року Служба безпеки України скасувала Рубану дозвіл на перетин лінії зіткнення на Донбасі. Таке рішення речниця відомства Олена Гітлянська пояснила тим, що він порушив порядок перетину лінії розмежування у районі проведення АТО. Цьому передував візит Володимира Рубана та народної депутатки Надії Савченко до Донецька.
Рубан тоді стверджував, що через це рішення було зірвано обмін полоненими. Однак в СБУ тоді наголосили - проводити обмін полоненими він самостійно не міг.
Затримання з арсеналом зброї
Володимира Рубана затримали 8 березня на одному з блокпостів на Донбасі, коли він намагався в'їхати з території самопроголошеної "ДНР" на підконтрольну Україні територію. "Під виглядом переселенця цей "генерал" намагався провезти цілий арсенал зброї, яка була прихована в меблях", - повідомив у Facebook заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука.
Це затримання, за словами генерального прокурора Юрія Луценка, "невипадкове". "Ніяких звільнень не буде" - написав чільник ГПУ у Facebook, маючи на увазі, що затриманого просто так не відпустять.
Рубану закидають підготовку теракту в урядовому кварталі та вбивств депутатів та інших державних діячів з використанням гранатометів та мінометів. Серед потенційних жертв фігурують імена Петра Порошенка, Арсена Авакова та Арсенія Яценюка. Зброю, за даними військової прокуратури, Рубан придбав в окупованих бойовиками Горлівці та Макаївці.
9 березня Шевченківський районний суд Києва заарештував Рубана на два місяці. Під час засідання Рубан відкинув усі звинувачення на свою адресу і заявив, що був на місці затримання лише як водій та перевозив товар з непідконтрольної території Донбасу.
Обмін полоненими: історія повернення додому
Ключові факти про обміни полоненими між Києвом і "ЛНР/ДНР" та звільнення заручників починаючи з 2014 року - у фотодобірці DW.
Фото: Reuters/V. Ogirenko
Найбільший обмін полоненими
27 грудня 2017 року відбувся найбільший за час війни на Донбасі обмін полоненими між українською стороною і самопроголошеними "ЛНР/ДНР". Називалися різні цифри. За даними ГПУ, зрештою на підконтрольні Україні території повернулись 73 особи, яких тримали в ув'язненні у сепаратистських утвореннях. Іншій стороні Київ передав 233 людей.
Фото: Reuters/V. Ogirenko
До "ЛНР/ДНР" вирішили повернутись не всі
Серед переданих "ЛНР/ДНР" немає вбивць та осіб, що скоїли інші тяжкі злочини та не підпадають під процедуру помилування, заявили у Києві. Та не всі з них вирішили повертатись на територію самопроголошених республік. Українська сторона мала передати сепаратистам 306 осіб, однак частина відмовилася їхати під час обміну. Одна людина навпаки не захотіла повертатися на підконтрольну Києву територію.
Фото: Reuters/V. Ogirenko
"Парад полонених" у Донецьку (2014 рік)
24 серпня 2014 року бойовики провели у Донецьку "парад полонених". Це ганебне явище привернуло увагу як Києва, так і міжнародної спільноти до українських заручників, яких утримували сепаратисти. За їхню долю взялись родичі, волонтери, правозахисники. Пізніше Юрій Букія та Роман Лановий, яких провели під дулами автоматів Донецьком, скажуть DW, що завдяки цьому вони залишились живі - їх побачили.
Фото: Reuters
Місяці очікування
Понад три тисячі людей були звільнені з полону бойовиків протягом 2014-2015 років. Однак наприкінці 2015-го процес переговорів щодо обміну полоненими цілковито перенесли у Мінськ, з українського боку його "монополізувала" СБУ. На думку аналітиків, політизація процесу і стала причиною, яка застопорила обмін полоненими. Родичі довгими місяцями чекали на бодай яку звістку про рідних.
Фото: DW/L. Rzeutskaya
2016 рік - обміни забуксували
Про кого і про що саме домовлялись переговірники, як правило, не розголошувалося. Обміни проводились, зокрема, у присутності представників Червоно Хреста, які тримали їхні дані у таємниці. Приміром, станом на листопад 2016 року СБУ заявляла, що бойовики утримували 108 осіб. Обмінювати "ДНР/ЛНР" готові були лише кілька десятків, а просили повернути до них кілька сотень.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Ermochenko
Скалічений, але вдома
Володимир Жемчугов став відомим на всю Україну після того, як в YouTube з’явився відеоролик, де проросійський пропагандист Грехем Філліпс знущається над Володимиром під час обміну полоненими. Жемчугов у 2015-му підірвався на міні на Луганщині, втратив зір, слух, обидві руки і потрапив у полон "ЛНР". Тільки через рік - у вересні 2016-го - він повернувся додому.
Фото: picture-alliance/AP Photo/O. Klymenko
Крапля за краплею
Наприкінці 2016 року "ДНР" передала українській стороні двох жінок - Анжеліку Преснякову і Ольгу Сворак. Через кілька днів українська влада в односторонньому порядку передала самопроголошеній "ДНР" 15 людей, які перебували під кримінальним переслідуванням в Україні. За даними СБУ, їх раніше затримали за участь у незаконних угрупованнях. Передача відбувалась у нейтральній зоні.
Фото: picture-alliance/dpa/AP Photo/Vadim Ghirda
Мить, на яку сподівались
Обмін, що відбувся 27 грудня 2017 року, вважають проривом. Утім, за даними Служби безпеки України, в полоні сепаратистів на Донбасі досі залишаються ще 103 людини. Бойовики вже підтвердили утримання у полоні понад 20 затриманих. Переговори щодо їх звільнення тривають.
Фото: Reuters/V. Petrov
Сотні людей, про долю яких не знають взагалі
Крім того, є ще величезна кількість тих, кого вважають зниклими безвісти: за даними СБУ, це 403 людини, волонтери ж заявляють про майже 700 людей.