Можливо, колись настане час, коли роботи-хірурги зможуть оперувати самостійно, принаймні такі припущення можна робити вже сьогодні. Перші процедури за допомогою хірургічних роботизованих систем в ірландській клініці Cork University Maternity Hospital почали проводити ще 2007-го року. Робот Da Vinci, що коштує кілька мільйонів євро, дозволив лікарні перейти до мінімально інвазивної хірургії при лікуванні жінок. Тут у European Robotic Gynecological Epicentre використовують роботів Da Vinci американського виробника Intuitive Surgical.

Головною перевагою роботизованої хірургії медики називають можливість проводити малоінвазивні операції, коли на відміну від традиційної «відкритої» хірургії інструменти та камери вводять у тіло людини, роблячи мінімальний розріз. Крім того, камера дає можливість хірургу бачити все у тривимірному зображенні та керувати операцією. «Хірург сидить біля панелі управління та бачить все на екрані, не перебуваючи безпосередньо біля пацієнта», - розповідає лікар Метт Х'ювітт.

Дистанційна операція

Кожен робот Da Vinci коштує від одного до двох мільйонів євро. Під 3D-дисплеєм розташовані маніпулятори, які хірург використовує для підключення до інструментів. Додаткову можливість для контролю дають педалі. Друга частина системи – відсік, що містить комп'ютери, які забезпечують роботу 3D-систем візуалізації. Третя частина обладнання безпосередньо пов'язана з маніпуляціями на операційному столі - це штативи з трьома «руками», озброєними необхідними для операції інструментами, четверта «рука» - для камери.

Традиційні відкриті операції пов'язані з більшим ризиком розвитку ускладнень, інфікувань, після них пацієнти потребують більше часу на відновлення. Лікарі, які роблять ставку на роботизовану хірургію, сподіваються за рахунок цього звести післяопераційні ризики до мінімуму. Ще один суттєвий аспект цієї стратегії –  за допомогою робота-асистента «традиційному» хірургу опанувати методи «малокровних» операцій значно легше та швидше. Однак не всім лікарям подобається широке застосування робототехніки в хірургії. Доктор Марті Майкері з балтиморського університету Джона Гопкінса нещодавно опублікував дослідження про скарги на роботів-хірургів, яких застосовують у лікарнях США. На його переконання, працюючи з роботом, хірург втрачає відчуття того, як органи та тканини реагують на хірургічні інструменти. А це збільшує ризик випадкових пошкоджень.

Клер Орджі, 31-річна ірландка розповідає, що усі її друзі були здивовані, як швидко вона одужала після здійсненої за допомогою робота гістеректомії. «Усі були шоковані, побачивши маленький слід, що залишився. Через чотири дні я вже почувалася чудово. У мене не було відчуття, що я - після операції», - ділиться жінка.

Очікуючи на оцінку
Однак скептики, серед яких і доктор Мейкері, зауважують, що подібні гарні результати дає і звичайна хірургія мінімального втручання, але без застосування роботів. Критики вважають, що такі роботи – не обов'язково найкраща інвестиція для госпіталів та системи охорони здоров'я. Ірландський уряд також хоче експертизи ефективності застосування роботизованих систем Da Vinci. Ірландська виконавча служба охорони здоров'я нещодавно замовила дослідження можливостей використання роботів Da Vinci та їхньої ефективності.

Поки ірландська медична спільнота очікує результатів дослідження, дедалі більше хірургів приходять до університетської клініки Cork University Maternity Hospital, спостерігають за роботою і самі тренуються працювати з системою Da Vinci. Останнім часом дедалі гучніше лунають думки, що роботизована хірургія найближчими роками відіграватиме вагомішу роль у європейських лікарнях.

Автор: Кольм Койн,  Наталя Неділько
Редактор: Христина Ніколайчук