Новина про плани Верховної Ради ухвалити законопроект під номером 7326, який надав би українському парламенту право звільняти голів Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалзіованої антикорупційної прокуратури (САП) та членів Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), ймовірно, стала останньою краплею в серії подій навколо НАБУ і викликала доволі бурхливу рекацію на Заході.  

Директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард закликала українську владу захистити незалежність антикорупційних органів та якомога швидше запустити антикорупційний суд. "Ми глибоко стурбовані нещодавніми подіями в Україні, які можуть відсувати прогрес, досягнутий у створенні незалежних інституцій для боротьби з корупцією на високому рівні, у тому числі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП)", - констатувала Лагард.

Із підтримкою зусиль НАБУ у боротьбі із корупцією виступив і президент групи Світового банку Джим Йонг Кім. Він пояснив, що новостворені антикорупційні органи в Україні вже мають здобутки у викритті корупції та боротьбі з нею. Тому, задля подальшої реалізації антикорупційної реформи, ці органи потребують підтримки, зазначив Джим Йонг Кім.

Увагу Заходу також привернуло бажання українських народних депутатів звільнити голову антикорупційного комітету Верховної Ради Єгора Соболєва. Радник колишнього американського президента Джо Байдена Майкл Карпентер назвав тиск на нього та на кервіництво НАБУ "соромом". "Якщо Рада проголосує за звільнення голови антикорупційного комітету і директора НАБУ, я буду рекомендувати скоротити усю урядову допомогу США Україні, включно із підтримкою у сфері безпеки", - заявив Карпентер.

І хоча скандальний законопроект так і не внесли у порядок денний, залишивши його без розгляду Ради, 7 грудня парламентарі звільнили Соболєва, попри усі нарікання західних партнерів. З огляду на жорстку реакцію останніх, DW розпитала експертів щодо того, як далеко може піти Захід у питанні захисту українських антикорупційних інституцій.

Принципове питання

За словами наукового директора Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександра Сушка, можна говорити про те, що тиск Заходу вже дав свої перші плоди. У ніч на 7 грудня українським політикам довелося вислухати дуже багато застережень з боку західних партнерів, включно із погрозами призупинити безвізовий режим із Європейським Союзом. "Це логічно, адже запровадження антикорупційної реформи було одним із елементів пакету вимог, виконання яких було необхідним для зняття візових обмежень", - пояснює Сушко.

Це мало певний вплив, адже, окрім відкликання законопроекту 7326, з боку голів політичних сил, що складають чинну правлячу коаліцію, раптом почали лунати заяви на підтримку антикорупційних інституцій. Спочатку лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк виступив із вимогою якомога швидше утворити антикорупційний суд та призначити незалежного аудитора НАБУ, щоб "антикорупційна боротьба не перетворювалася на політичну боротьбу і переслідування". А потім і президент України Петро Порошенко долучився до вимоги щодо антикорупційного суду, погрожуючи самостійно внести відповідний законопроект у Верховну Раду, якщо не побачить прогресу у цьому питанні до початку наступного тижня.

Забути про транш

Із тим, що на Заході й справді готові максимально жорстко діяти у відповідь на зазіхання влади на незалежність антикорупційних інституцій, говорить і голова правління Transparency International Ukraine Андрій Марусов. За словами експерта, в руках міжнародних партнерів Україні є усі необхідні для цього козирі. "Це не лише призупинення безвізу, але й фінансова допомога, якою, судячи із жосткості заяв кредиторів, українська влада, всерйоз ризикує", - зазначає Марусов.

Про те, що тиск влади на антикорупціонерів може завершитися припиненням фінансової підтримки для України, говорить заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко. "Навряд чи це одразу призведе до повного припинення співробітництва із МВФ, але про отримання наступного траншу найближчим часом точно доведеться забути", - переконана експертка. За її словами, боротьба з НАБУ може стати останньою краплею на тлі інших причин невдоволеності міжнародних кредиторів: сумнівної процедури призначення суддів, гальмування земельної реформи, планів призначати членів державного регулятора в сфері енергетики НКРЕКП без конкрусу та змін до закону про державні закупівлі.

Репко впевнена - гальмування співпраці із МВФ заблокує й отримання макрофінансової допомоги ЄС та залучення коштів на зовнішніх ринках. "Враховуючи величезні виплати боргів, які очікують Україну в найближчі роки, економіка може не витримати такого навантаження", - додає експертка.

Ігри без розуму

І хоча українська влада йде назустріч вимогам Заходу у найбільш принципових питаннях, експерти не очікують повного припинення тиску на антикорупціонерів. На думку Сушка, проблема полягає не у конкретних особистостях, які бажають помститися за відкриті проти них справи, а про збіг інтересів усього українського політичного класу. "Серед політиків накопичилася гранична ступінь роздратування самим фактом наявності незалежних антикорупційних органів, що суперечить їхнім уявленням про те, як має функіонувати система влади у країні", - каже експерт.

І Сушко, і Марусов вважають, що внесення законопроекту також могло бути спробою відволікти увагу від інших рішень. "В той час як всі видихнули з полегшенням, ми звільняємо голову антикорупційного комітету чи ухвалюємо інший неприємний для Заходу законопроект - це типова тактика української влади вже декілька десятирічь", - каже Марусов. Втім, він упевнений, що у підсумку такого постійного блефу західні партнери можуть остаточно втомитися від України. Адже події останніх днів, на думку Марусова, будуть далеко не останньою спробою тиску на антикорупційні інституції.