Боротьба з корупцією

Після створення нових антикорупційних органів - Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) - нагальним стало і створення спеціалізованого Антикорупційного суду. Всі потуги нових незалежних антикорупціонерів можуть звестись до нуля, коли справа доходить до старих судів, до яких мало довіри в суспільстві, застерігають експерти. Для створення Антикорупційного суду потрібен окремий закон. "Судді в нових антикорупційних судах мають бути обрані прозоро на конкурсних засадах, за участі представників міжнародних організацій", - говорить керівник відділу адвокації громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" (РПР) Вадим Міський. Поки що, критикують активісти, конкретний документ щодо Антикорупційного суду у парламенті не зареєстрований. Є лише поверхнева згадка про нього у законі про судоустрій та статус суддів. Цей документ був внесений на розгляд парламенту президентом і ухвалений Верховною Радою ще влітку. Але, за словами експертів, жодних конкретних термінів початку роботи Антикорупційного суду або вимог до суддів у законі нема.

Крім того, нещодавні гучні конфлікти між НАБУ та Генеральною прокуратурою України (ГПУ) вчергове підтверджують незадоволення влади діями новоствореного аникорупційного органу, говорять активісти. Саме тому, на їхню думку, незалежним антикорупціонерам не хочуть дати можливість проводити власне прослуховування. Вони і досі зобов'язані звертатися до Служби безпеки України (СБУ) при бажанні прослухати чиновника чи правоохоронця. А це збільшує вірогідність витоку конфіденційної інформації. Відповідний законопроект, який би дозволив НАБУ організовувати власне прослуховування на підставі рішення суду, лежить у Раді вже три місяці. До речі, ухвалення цього закону є однією з передумов надання Україні нового траншу фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Децентралізація

Ще на минулій сесії депутати мали розглянути низку законопроектів, які б розблокували децентралізацію. І тут ідеться зовсім не про особливий статус Донбасу, а наприклад, про фінансове забезпечення громад, передачу їм права розпоряджатись земельними ресурсами, а також про надання можливості приєднання нових громад до вже існуючих. Загалом, згідно з даними експертів з "Реанімаційного пакету реформ", це - одинадцять документів, за які слід проголосувати.

Виборче законодавство

Ще два роки тому повноваження 12 з 15 членів Центрвиборчкому закінчилися, проте вони досі залишаються на своїх місцях. Тільки після довгої критики з боку громадськості цьогоріч у червні президент вніс подання на заміну 11 представників ЦВК. Та через конфлікт у самій коаліції щодо висунутих кандидатів до літніх парламентських канікул змінити склад Центрвиборчкому так і не вдалося. "Оновлення складу ЦВК, сформованого за часів режиму Януковича, залишається ключовою вимогою суспільства та однією з передумов забезпечення чесних майбутніх виборів", - говорить керівник відділу адвокації РПР Вадим Міський.

Останні парламентські вибори довели недоліки виборчого законодавства України. Його потрібно якнайшвидше міняти відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії та інших міжнародних інституцій та переходити до пропорційної системи з відкритими списками, говорять у громадянській мережі ОПОРА. Нині у Верховній Раді зареєстровано чотири відповідних законопроекти та два проекти виборчих кодексів. "Не всі з них пропонують нам саме пропорційну систему з відкритими списками, але політичні консультації навколо цих законопроектів необхідно активізувати впродовж цієї сесії", - говорить координатор виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Реформа освіти

Три місяці в міністерстві освіті України чекають на розгляд закону "Про освіту". За словами радниці міністерки освіти й науки Іванни Коберник чинний на сьогодні закон про освіту є застарілим адже ухвалений ще за часів Радянсього Союзу - в червні 1991 року. Новий закон децентралізує управління освітою, піднімає статус і рівень освіти вчителя, запроваджує механізми контролю якості освіти та визнає рівність всіх форм освіти і право їх вибору. Окрім того, документ вводить 12-річну середню освіту.

Голосування у Верховній Раді

Уже рік депутати не хочуть повертатись до закнопроекту, який встановлює відповідальність за неперсональне голосування. За словами автора законопроекту народного депутата Сергія Лещенка, санкції передбачають, зокрема, позбавлення права брати участь у парламентських засіданнях, очолювати комітети чи входити до складу офіційних парламентських делегацій, а також призупинення будь-яких виплат депутатові. Ще торік у червні народні обранці розглянули документ у першому читанні. А от до другого читання і ухвалення законопроекту в цілому справа досі так і не дійшла.