Запровадження Україною імпортних мит без узгодження з міжнародними партнерами може обернутися втратою кредитування і преференцій, застерігають експерти. Бізнес говорить про подальше погіршення інвестклімату.

Ухвалені у неділю, 28 грудня, Верховною Радою законодавчі зміни передбачають додаткові стягнення з усього імпорту, крім палива, ліків та ще низки критично важливих товарів. З початку 2015 року на продукти харчування імпортерам доведеться платити додатковий збір у десять відсотків. Тим, хто імпортує обладнання, побутову техніку, автомобілі, одяг та інші промислові товари - п'ять відсотків.

Уряд аргументує необхідність додаткового збору критичним дефіцитом платіжного балансу - Україна імпортує більше, ніж експортує. Внаслідок цього виникає гострий дефіцит валюти, який доводиться покривати з резервів Нацбанку, які вже скоротилися до менше, ніж десяти мільярдів доларів. Це критична межа, еквівалентна менше як двомісячному обсягу імпорту.

Сумнівна аргументація

Експерти та бізнес-кола застерігають: встановлюючи додаткові імпортні мита, уряд України грає у ризиковану гру. Адже такі заходи суперечать міжнародним зобов’язанням країни. Зокрема, як член СОТ країна не має права встановлювати додаткові бар’єри для торгівлі. Єдиний виняток - саме критичне падіння рівня резервів через дефіцит платіжного балансу.

Водночас експерти вказують на те, що резерви у листопаді впали нижче критичної позначки не через перевищення імпорту над експортом, а через погашення "Нафтогазом" кількамільярдного боргу за російський газ. Фахівці вказують на те, що платіжний баланс вже й без додаткового мита практично вирівнявся за рахунок різкого зниження курсу гривні. За даними Держкомстату, за перші десять місяців нинішнього року імпорт в Україну скоротився більш, ніж на чверть у порівнянні з відповідним періодом минулого року. При цьому експорт скоротився лише на десять відсотків - попри гостру економічну кризу і конфлікт на Донбасі.

"Нині торгівля товарами дуже близька до балансу. На мою думку, додаткове мито радше має фіскальний характер, ніж є інструментом досягнення платіжного балансу", - зазначила в розмові з DW економістка Вероніка Мовчан. Простіше кажучи, уряду потрібні гроші, щоб залатати дірки в бюджеті. За розрахунками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, в якому працює Мовчан, додаткові надходження до бюджету становитимуть близько мільярда доларів. Утім, чи буде від імпортних мит більше користі чи шкоди - велике питання. Досі ніхто не рахував негативних наслідків запровадження мита, критикує економістка.

Проблеми з подальшим кредитуванням?

Крім суперечок у рамках СОТ, на Київ чекають складні дискусії з представниками ЄС і Міжнародного валютного фонду. Український уряд просто ставить кредиторів перед фактом, порушуючи взяті на себе раніше зобов’язання. У меморандумі про надання кредиту МВФ йдеться про неприпустимість обмеження імпорту з метою поліпшення платіжного балансу. Перепони для торгівлі суперечать також положенням угоди про асоціацію з ЄС. На це звертають увагу у своїх заявах і Європейська бізнес асоціація, і Інститут економічних досліджень і політичних консультацій. Фахівці застерігають: через порушення цих норм Київ може втратити як подальше кредитування з боку МВФ, так і запроваджені навесні торгівельні преференції з боку ЄС.

З'ясувати позицію міжнародних партнерів щодо суперечливого кроку українського уряду виявилось неможливим - речники відповідальних відомств недосяжні з огляду на різдвяні канікул. Водночас прем'єр Арсеній Яценюк пообіцяв після канікул ще порадитися з партнерами. За його словами, мита наберуть чинності лише після консультацій з кредиторами.

Втрати можуть бути більшими за надходження

Виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Анна Дерев'янко в інтерв’ю DW застерегла уряд від втрат бюджету, які можуть бути вищими за додаткові надходження. "Ціни на імпортну продукцію та продукцію, що містить імпортні складові, зростуть. А купівельна спроможність українців і без того дуже впала через обвал гривні. Відповідно, бізнес згортатиметься і бюджетних надходжень стане менше, а не більше", - застерігає Дерев'янко. Вона не виключає, що компанії-імпортери, а також низка виробників вимушені будуть скорочувати персонал.

За словами Вероніки Мовчан, скоротитися може не лише імпорт, але й експорт. "Приблизно третина нашого експорту здійснюється за рахунок підприємств, які спочатку імпортують сировину і матеріали", - зауважує економістка. Вона вказує на те, що подорожчання імпортних складових ускладнить конкуренцію частини українських виробників на міжнародних ринках.

Альтернатива імпортним митам

У сучасному світі проблема дефіциту платіжного балансу вирішується радше не торгівельними бар’єрами, а залученням іноземних інвестицій, зазначає Вероніка Мовчан. "Дуже хочеться, щоб інвестиційний клімат почав покращуватися. Але те, що відбувається нині, лягає в імідж України такої, якою вона була і до нинішнього уряду", - визнає експертка. Замість обмежувати імпорт, Мовчан пропонує стимулювати експорт.

Анна Дерев'янко також критикує непередбачуваність дій українського уряду. "Навряд чи компанії налаштовані, щоб вкладати сюди капітал, прямі зовнішні інвестиції. Передбачуваності в економіці немає. Ми не бачимо взагалі, що буде далі. Горизонт планування звузився до мінімуму - буквально до місяця. Неможливо жити в умовах постійної зміни правил. Колись треба нарешті заспокоїтися", - зазначає представниця Європейської бізнес асоціації. Дерев'янко констатує, що суттєвої лібералізації умов ведення бізнесу компанії так і не дочекались. Навіть широко розрекламоване урядом скорочення кількості податків з 22-ох до 9-и вона називає лише показовим. "Йдеться лише про перегрупування податків, а не скорочення. Це не реформи, а напівкроки, які суттєво не полегшують життя бізнесу", - наголошує Анна Дерев'янко.

Імпорт з ЄС скорочується

Для українського споживача підвищення мит обернеться подальшим зростанням цін. При цьому імпортні товари для багатьох через знецінення гривні вже стали недоступними. Це вже відчули і торгівельні партнери України. Зокрема, експорт з Німеччини в Україну за перші дев’ять місяців цього року скоротився на третину. Загалом Україна імпортувала за цей період на 20 відсотків менше товарів з країн ЄС у порівнянні з минулим роком. Натомість експорт до Європейського Союзу зріс на 12 відсотків. Крім здешевлення українських товарів цьому сприяло і скасування мит Європейським Союзом.