Критика та протести не пройшли непоміченими повз членів піклувальної ради «Квадриги». У суботу, після позачергового засідання в Берліні, вони оголосили про рішення не вручати премію за 2011 рік взагалі. У своєму повідомленні для преси піклувальна рада визнає, що причиною цьому стала «масова критика у мас-медіа та серед політиків щодо рішення присудити одну з чотирьох премій Володимирові Путіну».

Водночас члени піклувальної ради висловили глибокий жаль з приводу, за їхніми словами, «надмірної концентрації лише на одній особистості». Таким чином, кажуть вони, заслуги трійки інших номінантів фактично залишились у затінку і поза широкою суспільною увагою. Окрім Путіна нагороду мав отримати палестинський прем’єр Салам Файад, міністр закордонних справ Мексики Патрісія Еспіноза та автор й учителька Бетюл Дурмаз.

Тиждень тому журі німецької премії "Квадрига" оголосило імена номінантів на отримання престижної премії 2011 року, і серед них - російського прем'єр-міністра Володимира Путіна. Тоді ж пролунали перші голоси противників цього рішення. Вони вказували, що у випадку Путіна нагорода знайшла не героя, а швидше антигероя.

Гавел хотів повернути премію?

Щодня кількість незадоволених присудженням премії Путіну зростала. З критикою виступив і колишній президент Чехії Вацлав Гавел. "Рішення було несподіваним, воно викликало подив і розчарування", - заявила прес-секретар екс-президента Сабіна Танцевова журналу Super Іllu. Гавел два роки тому сам став лауреатом «Квадриги» і, як повідомляють ЗМІ, погрожував повернути її назад у разі, якщо б Путін її також отримав.

На знак протесту проти вручення премії голові російського уряду піклувальну раду премії залишило четверо осіб. Після історика Едгара Вольфрума, співголови німецьких «зелених» Чема Оздеміра та засновника «Вікіпедії» Джиммі Вейлса з цієї структури вийшла й громадська діячка Барбара-Марія Монгайм.

Премію «Квадрига» регулярно вручають з 2003-го року у день об'єднання Німеччини 3 жовтня. Критеріями для вручення премії є особливі заслуги на користь людини й розвитку демократії. У минулому її лауреатами ставали голова Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу, перший і останній президент СРСР Михайло Горбачов, колишній канцлер Німеччини Гельмут Коль, екс-президент України Віктор Ющенко.

Автор: Дмитро Каневський / dapd / dpa / afp
Редактор: Володимир Медяний