Навесні волинські чехи звернулись до керівництва Чехії з листом, в якому закликали допомогти їм виїхати з України. Чеські президент Мілош Земан та прем'єр-міністр Богуслав Соботка знехтували листом колишніх земляків, пославшись на висновок чеської дипломатії, згідно з яким Україна здатна гарантувати своїм громадянам дотримання їхніх прав та безпеку.

Восени Земан свою думку змінив. "Президент республіки наголошує, що держава є державою лише тоді, коли спроможна подбати і про громадян неетнічного походження", - пояснив нинішню позицію глави чеської держави речник празького Граду Їржи Овачек.

Причина репатріанських настроїв

Міністр внутрішніх справ Чехії Милан Хованець повідомив у розмові з журналістами, що звернення волинських чехів розглядатиметься звичайним порядком. Він наголосив, що не вбачає якихось перешкод на шляху їхнього повернення.

Адже у листі, поширеному у березні, волинські чехи пояснювали, що "бояться не українців, а війни України з Росією, яка вже захопила український Крим". Чехи з Волині пояснювали, що не мають бажання важити життям своїх чеських синів в українсько-російському збройному конфлікті, який сприяє розгулу злочинності. Також вони наголошували, що у разі загострення ситуації годі сподіватись на захист з боку українських правоохоронних органів.

Працівники посольства Чехії в Україні тоді зустрічались з волинськими краянами, за підсумками чого глава чеського МЗС Любомир Заоралек заявив, що уряд Чехії не має підстав для організації якоїсь масштабної допомоги волинським чехам, а надто для їхньої репатріації.

Волинські чехи "понад сутичкою"

Чехи опинились на Волині у 60-70-х роках ХІХ століття, спокусившись величезними пільгами, які тодішня російська влада надавала осадникам: продаж задешево вільних ґрунтів, звільнення від сплати податків та військової повинності, дозвіл мати чеськомовні школи та гарантія свободи віросповідання. Така винятковість призвела до того, що чеські осадники, як можна прочитати і в чеських, і в українських розвідках, почували себе за складних історичних обставинах "понад сутичкою".

Зокрема, це далося взнаки під час Другої світової війни, коли Українська Повстанська Армія частково контролювала Волинь. Більшість тамтешніх чехів, як пише в книжці "Бандерівці - герої чи бандити?" чеський публіцист Милан Сиручек, ставилась до боротьби УПА вороже, меншість вважала за краще не втручатись у події. Таке ставлення до українських "національних змагань", до української державної незалежнсті привезла до повоєнної Чехословаччини перша репатріаційна хвиля, яка складалсь з 40 тисяч представників третього покоління чеських емігрантів. Друга, післячорнобильська хвиля наприкінці 1980-х, була набагото меншою числом - 1812 осіб, а третя, як очікують в міністерстві внутрішніх справ Чехії, налічуватиме десятки репатріантів.

Земана непокоїть доля росіян в Україні?

За неофіційними даними, в Україні нині мешкає 20 тисяч чехів, а за офіційною статистикою - дві тисячі. Проблема їхнього повернення є суто локальною, а втручання президента Земана неочікувано надає їй міжнародного розголосу, зауважив в розмові з Deutsche Welle чеський історик Томаш Кристлік.

Водночас він звертає увагу на те, що чеський президент занепокоєний не просто долею чехів в Україні, а долею "громадян неетнічного походження", якими є також росіяни. На тлі останніх антиукраїнських висловлювань Мілоша Земана, зауважує чеський історик, його занепокоєння виглядає як цілком закономірне.