Представники Європарламенту Отмар Карас та Ельмар Брок минулого тижня закликали Єврокомісію ретельно перевірити, чи відповідає все те, що коїться в Чехії, засадам ЄС. Консервативні депутати мали на увазі, зокрема, утворення нового уряду в Чехії, який аналітики охрестили "кишеньковим" урядом президента Мілоша Земана. Цій політичній події у Празі передувало падіння уряду Петра Нечаса, який прийшов до влади влітку 2010-го з великою антикорупційною програмою. Нечас був змушений піти у відставку через корумпованість багатьох міністрів, депутатів та інших політиків.

Дванадцять знеславлених міністрів

Уже навесні 2012-го за хабар був засуджений на півтора роки умовно міністр транспорту Віт Барта, а підкуплений ним посланець (депутат нижньої палати парламенту Чехії – ред.) Ярослав Шкарка отримав два з половиною роки в’язниці за шахрайство. Однак Верховний суд скасував вирок, пославшись на те, що обидва скоїли злочин, перебуваючи в парламентській залі, тож на них поширюється депутатська недоторканність. За місяць поліція спіймала на гарячому – із великим хабарем (350 тисяч доларів) – впливового парламентаря й гетьмана одного з країв Давида Рата. А ще за місяць нижня палата видала слідству главу оборонного відомства Власту Парканову, якій інкримінують порушення конкурсних правил у розподіленні військових замовлень.

Кінець 2012-го позначився арештом, судом і вироком посланцеві Роману Пекарку – п’ять років за ґратами за хабарництво. У червні 2013-го Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) було взято під варту колишніх парламентарів Петра Тлухоржа, Івана Фуксу та Марка Шнайдра, які виміняли свої мандати за високі державні посади "від Петра Нечаса". Прокурор Іво Іштван кваліфікував такий обмін як корупційне діяння і закликав законодавців позбавити екс-прем’єра недоторканності. На день Нечасової відставки з п’ятнадцятьох міністрів, які з ним починали, залишилося тільки троє. Решта себе в той чи інший спосіб знеславила і збезчестила.

Cherchez la femme…

Знеславив і збезчестив себе і сам Петр Нечас. За даними УБОЗ, на прийняття деяких державних рішень впливала Нечасова коханка і керівниця його секретаріату Яна Надь. На її прохання агенти військової розвідки незаконно стежили за дружиною прем’єра, що живе окремо від Нечаса.

Коли комітет з питань депутатської етики зійшовся для обговорення Нечасової недоторканності, надійшов вердикт Верховного суду, яким з-під варти звільнялися Тлухорж, Фукса і Шнайдер. Мотивація – як у справі "Барта-Шкарка": домовленість вищезгаданих осіб з прем’єром, можливо, і має ознаки корупції, але все відбувалося безпосередньо в парламенті... Отже, імунітет! Члени комітету закрили засідання, а прокурор Іво Іштван відкликав своє прохання про видачу Петра Нечаса слідству.

Надмірний імунітет

Вердикт Верховного суду сплутав карти як політикам, так і правникам. Дехто вважає його помилковим, а дехто навіть антиконституційним. "Така ухвала, - пише в газеті Mladá fronta Dnes відомий адвокат Вацлав Ласка, - означає, що в стінах парламенту можна коїти все: шантажувати, погрожувати, брати хабарі". На думку празького судді Яна Шотта, Верховний суд, узявшись трактувати поняття "імунітет", перебрав на себе повноваження Конституційного суду.

З вердиктом не згодна й міністерка юстиції тимчасового, не затвердженого парламентом уряду – Марія Бенешова. А чи буде його затверджено? "Маю великий сумнів, - сказав Deutsche Welle чесько-український публіцист Олекса Лівінський, - і не дивуюся, що чеськими подіями стурбовані в Брюсселі". Він, як і чимало інших коментаторів, має на увазі те, що й новий чеський Кабінет міністрів, схоже, заплямовано корупцією. Так, міністр фінансів Ян Фішер ніяк не може переконливо пояснити, звідки взялися в нього майже 200 тисяч євро на погашення боргу, що залишався по програній президентській кампанії.