Намір чеської дипломатії підтримують Польща, Словаччина та Угорщина. Ініціативу країн Вишеградської четвірки обумовлено тим, що російськомовні телевізійні канали в Україні пребувають під контролем Москви і з огляду на це "вимикаються" київською владою. "Наслідком такої політики є те, що населення східних областей опиняється в інформаційній блокаді", - пише оглядачка газети Lidové noviny Катержина Шафаржикова.

Між тим у зовнішньополітичному відомстві Чехії наголошують, що Україна стане стабільною державою лише тоді, коли її громадяни матимуть крім незалежної преси і незалежне телебачення. "Допомога вільним засобам масової інформації, - повідомив під час дебатів з вишеградськими партнерами глава чеської дипломатії Лубомир Заоралек, - є елементом нової чеської політики, коли йдеться про захист прав людини".

Чи матиме Україна своє Belsat TV?

У перебігу дискусії з приводу відкриття у Чехії орієнтованого на українських глядачів телебачення постала й проблема його фінансування. Утримувати повноцінний канал - це витрачати щороку сотні тисяч євро. Жодна з маленьких європейських країн не може собі такого дозволити, кажуть оглядачі. Заступник глави МЗС Чехії Петр Друлак вважає, що до проекту можна залучити інші держави або навіть використати бюджетні кошти Європейського Союзу.

У чеському закордонному відомстві посилаються на позитивний досвід Euroradio FM і сателітного каналу Belsat TV, які транслюють з Європи на Білорусь. Euroradio, яке щодня має 300 тисяч слухачів, є найулюбленішою станцією людей віком від 18 до 35 років. Програми Belsat дивиться кожний другий власник супутникової антени, а це - майже чверть від усіх дорослих глядачів.

На заклик "Вільне телебачення - Україні!" відгукнулись як провідні чеські політики, так і знані громадські діячі. У благодійній організації "Людина в біді" Deutsche Welle повідомили, що, на їхню думку, "альтернативні джерела інформації мають в України вирішальне значення". Пропозиція дипломатів припала до душі і голові Міжнародного комітету в чеському парламенті Карлу Шварценберґу. "Маю до неї тільки одне зауваження, - каже він. - Мовою такого телебачення повинна бути все ж таки українська мова".

Запізнілий намір

Більш скептично поставилась до ініціативи чеського МЗС частина української громади й тих чеських фахівців, чиї інтереси безпосередньо пов'язані з Україною. "Намір, безперечно, вартий уваги, але, на превеликий жаль, спізнілий, - поділилась з DW україністка Ленка Віхова. - Росія давно розв'язала інформаційну війну проти України, але у західних столицях та й у самому Києві цього не хотіли помічати. А тепер Україна цю війну програла". За словами Віхової, населення Донеччини та Луганщини настільки зманіпульоване московською пропагандою, що "пеклом дихає на все західне, а тому й не дивитиметься передачі з Праги".

Заступник голови "Української ініціативи в ЧР" Богдан Райчинець зазначає, що російськомовні трансляції в Україну з-за кордону - це "вода на млин сепартистів, які не визнають державності української мови". "Певен, - стверджує він, - що сепаратисти сприйматимуть наявність в ефірі такої станції як доказ на те, що в Україні мусять таки бути дві державні мови". Райчинець звертає увагу на те, що чеські політики часто не усвідомлюють, яку вагу має в Україні саме мова. "Буде в Україні дві державні мови, - підсумовує він, - не буде незалежної держави Україна".