Голова Меджлісу: Чийгоз і Умеров працюватимуть у Києві
Наталія Мехед
25 жовтня 2017 р.
Лідери кримських татар Ільмі Умеров і Ахтем Чийгоз після приїзду з Туреччини працюватимуть у Києві, поки не з'явиться можливість повернутися у Крим, заявив голова Меджлісу Рефат Чубаров.
Реклама
Заступники голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров і Ахтем Чийгоз після повернення в Україну будуть працювати в Києві. Про це в середу, 25 жовтня, заявив голова Меджлісу та народний депутат з фракції "Блок Петра Порошенка" Рефат Чубаров, повідомляє агентство "Інтерфакс-Україна".
"Переміщення їх за межі Криму означає те, що їм закрили дорогу додому. Тобто, це звільнення із забороною проживати в Криму. Так, Ільмі Умеров і Ахтем Чийгоз працюватимуть у Києві, поки ми всі разом не повернемося додому у звільнений Крим", - сказав Чубаров на брифінгу у будівлі адміністрації президента України. На його думку, Росія вирішила перемістити Умерова і Чийгоза після звільнення до Туреччини, щоб показати, що Москва йде назустріч не Україні, а Туреччині.
Чийгоз і Умеров можуть повернутися до Києва вже в четвер
Уже в четвер, 26 жовтня, звільнені кримські татари мають повернутися до України, повідомив уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв в ефірі "5 каналу". "Вони будуть завтра вже в Києві. Завтра в них має бути зустріч або з Ердоганом (президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, - Ред.), або з прем'єр-міністром (Туреччини, - Ред.), а потім вони хочуть приїхати все-таки сюди", - зазначив Джемілєв. За його словами, він про це дізнався під час телефонної розмови з Чийгозом.
Водночас перша віце-спікерка Верховної Ради Ірина Геращенко на брифінгу повідомила, що Умеров і Чийгоз мають серйозні проблеми зі здоров'ям і потребують лікування, та що президент дав доручення підготувати умови для лікування.
Раніше в середу стало відомо, що Росія передала Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова Туреччині, і вони були доправлені в Анкару.
Нагадаємо, 11 вересня російський суд в анексованому Росією Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. 60-річного Ільмі Умерова 27 вересня в анексованому Криму засудили до двох років колонії-поселення. Російське слідство звинуватило Умерова у "закликах до порушення територіальної цілісності РФ".
Вирок Ахтему Чийгозу: колонія суворого режиму за інакодумство (11.09.2017)
01:03
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.