У США зовнішня політика зазвичай не відіграє ключової ролі під час президентських виборів, а під час проміжних виборів до американського Конгресу то й поготів. На останніх, як правило, визначальними стають питання загальнонаціонального та місцевого характеру. Але зараз усе зовсім інакше.

Зовнішня політика відіграла величезну роль у президентських перегонах 2016 року, з котрих переможцем вийшов Дональд Трамп. Цілком можливо, що зовнішньополітична тематика зможе знову стати вирішальною під час проміжних виборів до Конгресу 6 листопада цього року, хоч і дещо опосередковано.

"Проміжні вибори нерідко відображають рівень президентської популярності", - запевняє науковець Тревор Тролл, котрий спеціалізується на вивченні питань зовнішньої політики при Університеті Джорджа Мейсона та Інституті Катона. "Зовнішньополітичний курс Трампа виявився в цілому досить непопулярним в очах американської громадськості, про що свідчить більшість нещодавніх опитувань, і це негативно позначилося на його популярності", - додає експерт.

Можливі наслідки для Трампа

Швидше за все, на цих виборах до Конгресу зовнішньополітичні аспекти самі по собі, не стануть ключовим питанням. Однак результати голосування могли б у різний спосіб позначитися на закордонній політиці адміністрації Трампа. Якби демократам вдалося вивести Сенат з-під контролю республіканської більшості, що натепер видається хоч і малоймовірним, проте не неможливим, це дало б їм неабиякий важіль впливу на зовнішню політику Білого дому.

Схвалення Сенату потрібне для затвердження кандидатур посадовців виконавчої гілки влади, тож Демократична партія могла би заблокувати призначення посадових осіб зовнішньополітичних відомств. Крім того, без згоди Сенату не обійтися під час укладення міжнародних договорів, що може вгамувати курс Трампа щодо перегляду торговельних угод. Останнє вже стало наріжним каменем політичного порядку денного нинішнього американського президента.

Ось чому як для президента Трампа, так і для республіканців у Конгресі, втрата більшості в Сенаті - як страшний сон, адже це дало би демократам дієвий інструмент, щоб протидіяти зовнішньополітичним махінаціям Білого дому. Та навіть якби Демократичній партії вдалося здобути більшість хоча б у Палаті представників, - що ймовірно, хоч і тут немає цілковитої певності, - то й тоді демократи отримали би можливість впливати на зовнішню політику Трампа, хоча й значно меншою мірою, ніж у разі здобуття більшості в Сенаті.

"Що стосується слухань та публічного дискурсу, то вони помітно зміняться, якщо демократи здобудуть контроль над Палатою представників, адже комітети проведуть розслідування щодо дії адміністрації (Трампа. - Ред.) на всіх рівнях, в тому числі й адміністративних змін у сфері імміграції", - припускає експертка з питань Конгресу Френсіс Лі з Мерілендського університету.

Тож одним з наслідків формування демократичної більшості в Палаті представників могло би стати створення слідчої комісії щодо суперечливих заходів адміністрації Трампа проти нелегальних іммігрантів. Іншим наслідком цього стало би, безсумнівно, посилення розпочатих раніше та можливий старт інших розслідувань у справі зв'язків Трампа з Росією.

Звісно, жоден з цих наслідків не змінив би напрямку зовнішньої політики Трампа. Однак усе це значно ускладнило би Трампу проведення його політики й коштувало б йому чимало часу. Це, своєю чергою, могло би спонукати американського президента до переосмислення свого курсу. Скажімо, він міг би двічі подумати, чи варто йому будь-що намагатися досягти якоїсь конкретної зовнішньополітичної мети з огляду на ту політичну ціну, яку йому, можливо, доведеться заплатити за спроби подолати перешкоди й опір демократів у Конгресі.

Утім, часто випускають з уваги факт незвичної зміни практично всіх зовнішньополітичних керівних посад у Конгресі, що настане після цих проміжних виборів. Приміром, голова комітету з питань закордонних відносин у Палаті представників, республіканець Ед Ройс, виходить на пенсію, так само як і його колега в Сенаті, республіканець Боб Коркер.

Голова Палати представників Пол Раян, котрий завдяки своїй посаді відіграє ключову роль роль у зовнішньополітичній діяльності Конгресу, теж не балотуватиметься до законодавчого органу. Ще однією важливою посадою, яка опосередковано розігруватиметься на цих проміжних виборах, стане наступний голова Комітету Сенату зі збройних сил. Це - впливовий пост, що тривалий час посідав покійний Джон Маккейн, котрий був провідним голосом Конгресу з питань зовнішньої політики.

Внутрішня політика

Здобуття демократами контролю над однією або двома палатами Конгресу не тільки дозволило б їм сповільнити або блокувати Трампа в зовнішньополітичних питаннях. Вони змогли б зробити те саме з внутрішньою політикою, але набагато сильніше. Насамперед тому, що конституція залишає за Конгресом право значно більше впливати на  внутрішню, ніж на зовнішню політику, яка переважно перебуває в компетенції виконавчої гілки влади.

Демократична більшість у Палаті представників поклала би край будь-яким сподіванням республіканців цілком скасувати реформу системи охорони здоров'я, проведену за президентства Барака Обами. Це також могло би завадити намірам республіканців послабити регулятивні норми на федеральному рівні або скоротити соціальні виплат, чи вдатися до чергового зниження податків.

Простіше кажучи, контроль демократів над нижньою палатою Конгресу призведе до того, що президент Трамп матиме справу зі значно потужнішою опозиційною партією, ніж це було досі. Насамперед тому, що в такому разі йому була би потрібною підтримка демократів у таких, на перший погляд, банальних, але критично важливих питаннях, як відкритість уряду або підвищення критичної межі боргового тягаря.

За такого сценарію президент мав би шукати порозуміння з демократами, але Трампа такі припущення можуть і не стосуватися. Адже він може обрати курс на ще більшу конфронтацію, сподіваючись спочатку мобілізувати своїх прихильників, а потім налаштувати суспільство проти демократів. Якщо так станеться, а судячи з нинішньої поведінки Трампа, така ймовірність є, це може призвести до погіршення вже й так токсичного політичного клімату.

До чого тут перепис населення?

Результати виборів губернаторів та законодавчих органів штатів матимуть також велике значення для майбутнього перепису населення в США, що відбудеться 2020 року. На основі даних перепису, що проводиться в країні кожні 10 років, змінюються межі виборчих округів.  Це дещо таємничий аспект американської політичної системи, проте завдяки йому законодавці багатьох штатів, по суті, можуть формувати виборчі округи, котрі підтримватимуть якусь певну партію. Тож той, хто здобуде контроль над адміністраціями окремих штатів у цьому році, визначатиме, хто ж формуватиме виборчі округи на наступні вибори.