Провідною темою німецьких ЗМІ у п’ятницю, 5 грудня, стали вибори прем’єр-міністра федеральної землі Тюрингія. Цю посаду у другому турі голосування коаліційного уряду здобув представник Лівої партії Бодо Рамелов. Аби зрозуміти таку особливо пильну увагу до перебігу та результату виборів у цій східнонімецькій федеральній землі, треба звернутися до нещодавньої історії Німеччини.

Уперше за 25 років після об'єднання ФРН та НДР кандидат від лівих сил зумів очолити уряд однієї з федеральних земель. Ліва партія - правонаступниця Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН), провідну роль якої в НДР гарантувала конституція, списана з законів "старшого брата" СССР. Після падіння Берлінського муру СЄПН зазнала радикальних змін, число членів зменшилось удесятеро, партія вибачилась за злочини соціалістичного режиму та змінила назву на ПДС.

Відтоді ПДС, а згодом і Ліва партія досягли значних успіхів як на земельному, так і на федеральному рівнях. Однак попри власні трансформації та злиття з іншими лівими рухами, вона так і не спромоглася повністю позбутися негативного шлейфу історії.

"Воскреслі привиди минулого"

Нова правляча коаліція у тюрингському парламенті - Ліва партія, Соціал-демократична партія (СДПН) та "Союз 90/Зелені" - має перевагу лише в один голос, тож Бодо Рамелов не став би прем’єром без підтримки, приміром, Іни Лойкефельд та Франка Кушеля. Обидва були донощиками колись всемогутньої служби безпеки НДР "штазі". А сьогодні вони - депутати від Лівої партії. Від їхніх голосів залежатиме результат будь-якого голосування у ландтагу Тюрінгії - без підтримки колишніх агентів "штазі" коаліція не набере більшості голосів. "Воскреслі привиди минулого", як прокоментував ситуацію оглядач газети Zeit.

Фігура ж самого Бодо Рамелова, як натякнув коментатор іншої газети, FAZ, навряд чи сприятиме поширенню панічних настроїв, тобто страху повторення соціалістичного минулого у будь-якій формі. Рамелов - не типовий німецький "лівий". Він родом з Нижньої Саксонії, протестант, не мав досвіду життя у НДР та партквитка СЄПН. Відразу після приведення до присяги у ландтазі він вибачився перед жертвами режиму в НДР. Як написала про нього та ж газета Zeit: Рамелов у лівій партії - це своєрідний доктор Джекіл із відомого оповідання Стівенсона.

Крайні сили в Німеччині - у фокусі Кремля

А у ролі стівенсового містера Хайда Лівої партії, за версією дописувача Zeit Бернда Ульриха, виступають прихильники радикальних поглядів серед її членів. Основою їхніх поглядів є антиамериканізм, гостра критика політики Ізраїлю, неприйняття спільної європейської валюти та схвалення російської політики. Тут вони мають багато спільного з правопопуліськими силами Німеччини, включно з партією "Альтернатива для Німеччини", яка спромоглася лише в 2014 році увійти до парламентів одразу трьох федеральних земель - Саксонії, Бранденбурга та Тюрингії. Спільність у поглядах призводить до того, що крайні ліві та крайні праві домовились провести найближчими днями спільну демонстрацію у резиденції президента Німеччини на знак протесту проти, на їхню думку, його мілітаристської політики.

Проросійські симпатії роблять крайніх лівих та крайніх правих цікавими для Кремля. Депутатів Бундестагу від Лівої партії часто запрошують на російський телеканал RT Deutsch (нова німецькомовна версія мовника "Россия сегодня". - Ред.), вказує газета FAZ. Заступник глави "Альтернативи для Німеччини" Александерд Ґауланд перед парламентськими виборами у Бранденбурзі побував з візитом у посольстві Росії на запрошення російського посла. Щоправда, після того, як стало відомо про кредитну підтримкуз Москви французької партії "Національний фронт", представники "Альтернативи для Німеччини" спростували наявність будь-яких контактів з Кремлем.

Тюрингія - не приклад для інших земель

Чи є успіх лівих на виборах у Тюрингії шансом прийти до влади на федеральному рівні, у коаліції з соціал-демократами та "зеленими"? Тижневик Der Stern вважає, що на користь цієї версії свідчать, по-перше, постійне посилення Лівої партії, а по-друге, - можливість СДПН за допомогою лівих висунути свого кандидата у канцлери на чергових виборах до Бундестагу.

Проти такої коаліції, зазначає Der Stern, свідчать як конфлікти між потенційними партнерами у альянсі, у тому числі й у питанні про ставлення до Росії, так і відсутність більшості навіть у випадку приєднання "зелених" до лівих та соціал-демократів. Ймовірність появи коаліції, аналогічної тій, що у Тюрингії, в інших землях зменшує та обставина, що позиції лівих, як і раніше, сильні лише у східних землях.

Нова коаліція у Тюрингії дуже вигідна канцлерці ФРН Анґелі Меркель, оскільки позбавить лідера СДПН Зіґмара Ґабріеля шансів скласти Меркель конкуренцію на виборах до Бундестагу 2017 року, вважає автор публікації у тижневику Der Spiegel Петер Мюллер. "Що таке, власне, прем'єр-міністр від Лівої партії у федеральній землі, де не набирається й 2,2 мільйона мешканців?", - риторично запитав Мюллер, натякаючи на те, що блок Меркель зможе переконати центристськи налаштований електорат не голосувати за соціал-демократів, які у Тюрингії заради досягнення совїх політичних цілей уклали союз з лівими.