Туристи часто називають Німеччину "ковбасним раєм", а гурмани серед них отримують справжню візуальну насолоду від одного лише візиту до німецької м'ясної лавки. Ковбасна різноманітність тут, щоправда, не настільки велика, як пивна (понад п'ять тисяч сортів), але все одно вражає - близько півтори тисячі сортів.

Приписи щодо допустимих добавок до ковбасних виробів теж не настільки суворі, як із пивом, яке до цього часу вариться в Німеччині згідно із законом про його чистоту, який чинний з 1516 року - у ньому не має бути нічого, крім води, ячменю і хмелю. Але ось чи припустимо зовсім не додавати до ковбаси м'ясо? Неприпустимо, вважає німецький міністр сільського господарства і продовольства Крістіан Шмідт.

Введення в оману споживачів

Вітчизняна ковбаса для нього - святе. В інтерв'ю газеті Bild, опублікованому в середу, 28 грудня, міністр висловився за заборону таких назв, як "веганські ковбаси" або "вегетаріанський шніцель", які з'явилися в Німеччині порівняно нещодавно.

"Я не бажаю, щоб, говорячи про такі псевдом'ясні харчові продукти, ми робили вигляд, що мова йде про м'ясо, - заявив Шмідт. - Я впевнений, що надалі виробники повинні придумувати власні назви для своїх винятково рослинних продуктів харчування". Використовувані ж досі назви, за його словами, вводять в оману і дезорієнтують споживачів.

На останній цього року урядовій прес-конференції поряд з проблемою тероризму ковбасна тема була другою за значенням. Проводить такі прес-конференції спілка журналістів, які акредитовані при уряді і парламенті ФРН. За правилами спілки, представники міністерств, яким найрідше ставлять запитання, сидять на сцені в другому ряду. А у перший ряд - до мікрофонів - пересідають лише тоді, коли питання стосується їхнього відомства.

Тема на урядовій прес-конференції

Цього разу прес-секретар міністерства сільського господарства і продовольства Єнс Урбан провів біля мікрофона більшу частину часу. Деяким питанням журналістів, які вже перебували в передноворічному настрої, він був відверто не радий.

"Чесно кажучи, я вважаю недоречним доводити розмову до смішного", - розсердився Урбан, коли його запитали, чому його міністр не заперечує проти назви "м'ясисті помідори", хоча в них відсутнє м'ясо.

Споживачів, вказав він, не можна обманювати, тому міністр Шмідт і виступає за чітке маркування продуктів харчування, які не містять м'ясні компоненти. Урбан нагадав в зв'язку з цим про історію з нещодавньою забороною назви "аналоговий сир", в якому не було ані грама справжнього сиру.

"Якщо в назві на упаковці є слово "сир", - пояснив він, - то і всередині повинен бути сир". Захищеною в Німеччині є і назва "масло", тобто, вершкове. "Масла", виготовленого виключно з рослинних жирів, на прилавках німецьких магазинів немає вже дуже давно. "Виробники домовилися використовувати для таких продуктів харчування назву "маргарин", - навів ще один приклад Єнс Урбан.

Прагнення до паблісіті?

Незважаючи на його зусилля повернути розмову в серйозне русло, багато журналістів залишилося при своїй думці, що "ковбасне" інтерв'ю було однією з не надто вдалих спроб міністра привернути увагу преси, яка рідко згадує його ім'я.

Кілька років тому німецькі ЗМІ критично оцінили і запропонований Крістіаном Шмідтом метод нейтралізації негативних наслідків для фермерів в ФРН російського ембарго на імпорт, зокрема, фруктів з країн ЄС. "An apple a day, keeps Putin away" ("Хто по яблуку на день з’їдає, в того Путін не буває"), - сказав тоді на прес-конференції Шмідт, перефразувавши популярну англійську приказку, і соковито хруснув німецьким яблуком.

Але прагнення до паблісіті, швидше за все, не єдина і навіть не головна причина його "ковбасної" ініціативи. Міністра сільського господарства не можуть не турбувати проблеми німецьких тваринників, які один за одним закривають ферми через зниження цін, зокрема, на свинину.

Мотиви міністра

Хоч м'ясні вироби і залишаються найулюбленішими стравами для німців (так відповідають соціологам 72 відсотки опитаних), але споживання саме свинини в Німеччині знижується.

Зокрема, в шкільних і відомчих їдальнях. Школи стали рідше замовляти свинину, оскільки серед учнів стає дедалі більше мусульман - наслідок припливу біженців до Німеччини. Тому Крістіан Шмідт, вочевидь, невипадково в тому ж інтерв'ю назвав "абсолютно неприйнятним" той факт, що "наші діти більше не отримують свинини", і назвав її споживання необхідним для зваженого харчування.

Багато німецьких споживачів дивляться на речі інакше, вони прислухаються до рекомендацій лікарів і фахівців щодо здорового способу життя. Щоправда, частка вегетаріанців в Німеччині все ще дуже мала - один відсоток чоловіків і шість відсотків жінок. Але тенденція до зростання є очевидною.

І це враховують виробники веганських і вегетаріанських продуктів харчування, які агресивно завойовують німецький продовольчий ринок. "Веганська ковбаса" або "вегетаріанський шніцель" - це ті продукти, які скоріше купить німецький споживач, який бажає з тих чи інших причин відмовитися від м'яса, але як і раніше цінує культурно-кулінарні традиції Німеччини.