21-річний Селім Тайсі (Selim Taysi) зустрічає мене біля дверей Музею зоологічних досліджень міста Бонна і відразу показує колекції жуків, з якими він працює як дослідник-початківець. Роботу у музеї хлопець виконує в рамках Федеральної служби волонтерів (Bundesfreiwilligendienst - BFD), на яку Селім подався після здобуття професійно-технічної освіти. "Я шукав саме таке місце, щоб асистувати під час зоологічних досліджень - це те, чому я вчився після закінчення школи. Я усвідомлюю, що волонтерській рік дасть мені багато досвіду у професійному плані, завдяки чому потім я зможу претендувати на гарну роботу".

У сприйнятті молодих німців участь у таких програмах - це, перш за все, можливість здобути цінний життєвий досвід та визначитися з власним професійним майбутнім. За статистикою, яку наводить Федеральне відомство у справах сім'ї та громадської діяльності (Bundesamt für Familie und zivilgesellschaftliche Aufgaben), щороку близько 40 тисяч жителів Німеччини обирають для себе Федеральну службу волонтерів, вважаючи це невід’ємною складовою успішного співіснування громади. Станом на лютий 2018 року у країні зареєстровані 43827 федеральних волонтери. Виконують таку діяльність не тільки юнаки, а й дівчата, яких нині у віці до 27 років у програмі налічується майже 19 тисяч. 

З чого все починалося?  

Федеральна служба волонтерів запроваджена у 2011 році як ініціатива для добровільної, некомерційної та неоплачуваної роботи в Німеччині. Їй передувала альтернативна цивільна служба (Zivildienst), яка проіснувала у країні 50 років. Після тривалої дискусії щодо загального військового обов'язку в Німеччині у 2011 році скасували обов'язковий призов, а з ним і альтернативну цивільну службу. Раніше юнаки, які з різних причин не бажали йти в армію, працювали, наприклад, у лікарнях, в установах по догляду за літніми людьми, у дитячих будинках або розносили їжу в притулках. За 50 років альтернативну службу обрали майже три мільйони юнаків. 

На відміну від колишньої альтернативної служби, яку проходили виключно хлопці, Федеральна служба волонтерів не має обмежень ані за віком, ані за статтю. Тож за вісім років до неї долучились сотні тисяч молодих і літніх людей, з вищою освітою або без неї, ті, які мали практичний досвід, і також безробітні. 

Участь у програмі Федеральної служби волонтерів не має також регіональних обмежень. Волонтерити можна і у великих містах, і в селищах. Важливо, щоб організація, яка приймає волонтерів, була визнана Федеральним відомством у справах сім'ї та громадської діяльності.

Добровільна робота

"Хоча наш девіз "Ніщо не задовольняє більше, ніж бути комусь потрібним", Федеральна служба волонтерів - це не волонтерство в сенсі благочинної допомоги, збору коштів на хворих чи щось подібне. Це - справжня робота, за яку ви однак не отримуєте зарплатні, - пояснює Селім. - Волонтер отримує "кишенькові гроші" - у моєму випадку це 360 євро щомісяця, і працюю я 40 годин на тиждень. Так, це зовсім небагато, але держава також виділяє мені грошову допомогу на оплату помешкання, оскільки через волонтерство я переїхав до Бонна".   

Станом на 2018 рік максимально допустимі виплати - 390 євро на місяць, проте сума, яку волонтер отримуватиме за місяць, може варіюватися в залежності від організацій, розповідає Пітер Шлосмахер (Peter Schloßmacher), керівник відділу зв'язків з громадськістю та пресою Федерального відомства у справах сім'ї та громадської діяльності. "Крім кишенькових грошей, організації, які приймають волонтерів, можуть також забезпечувати їх житлом, харчуванням та робочим одягом, але це практикується далеко не в усіх установах. На період добровільної служби держава оплачує внески в пенсійний фонд і страхує в лікарняній касі", - додає чиновник.

За словами Шлосмахера, час роботи у програмі Федеральної служби волонтерів зараховується до трудового стажу. Робочий час добровільної служби залежить від положень відповідного місця роботи. В основному волонтери працюють повний робочий день. Жінки та чоловіки, яким більше 27 років, можуть працювати від 20 годин на тиждень добровільно і мати інші робочі місця, але у цілому норма їхнього робочого часу має не перевищувати встановлені нормативи. Якщо ж волонтерам ще не виповнилося 18-ти, то за Законом про захист праці молоді їх, наприклад, не можна залучати до роботи в нічні зміни.

Багато біженців - більше робочих місць для волонтерів

У 2015 році через наплив біженців до Німеччини були внесені правки до Закону про Федеральну службу волонтерів і надані додаткові місця проходження добровільної служби - в основному в організаціях, які надають допомогу біженцям та займаються їх інтеграцією. Станом на березень поточного року більше десяти тисяч волонтерів добровільно працюють в організаціях, пов'язаних з біженцями. З них більше чотирьох тисяч людей - це самі біженці, які волонтерять у різноманітних німецьких установах. Рім Алрахмон (Reem Alrahmoun) - одна з них. Вона волонтерить на телебаченні - Відкритому каналі в Магдебурзі (Offener Kanal Magdeburg).

31-річна жінка втекла від війни у Сирії спочатку до Туреччини, а потім до Німеччини. Після року перебування в країні та отримання сертифікату з німецької мови вона почала свою волонтерську діяльність на телеканалі, хоча у Сирії вона вивчала англійську мову та працювала вчителькою. "Я хотіла перебувати серед носіїв мови, щоб вдосконалювати свою німецьку. Фотографія завжди була моїм хобі, мені було також цікаво навчитися знімати фільми, - говорить Рім. - Оскільки на телеканалі наразі багато проектів, де залучені біженці, я перекладаю з арабської на німецьку чи англійську або навпаки. Волонтерство забирає багато часу: інколи я працюю на вихідних або допізна, але я задоволена, оскільки маю змогу допомагати людям і вчитися чомусь новому". 

Волонтери активно працюють у сферах медичного догляду та соціальної допомоги, піклуються про захист тварин і навколишнього середовища, тренують дітей у спортивних клубах, сприяють поширенню інтеграції та розвитку культури.

Іноземці також можуть взяти участь у програмі Федеральної служби волонтерів, але вони повинні отримати дозвіл на перебування у Німеччині, який надаватиме їм право на оплачувану трудову діяльність. Отримання дозволу пов'язане з отриманням національної візи для Німеччини, що перебуває у компетенції посольства ФРН у країні, громадянином якої є заявник-іноземець. Віз не потребують громадяни країн ЄС, а також Австралії, Канади, Японії та ще кількох країн. Як вважає Селім Тайсі, який зустрічається з колегами-волонтерами на тематичних семінарах, для іноземців це не тільки шанс вивчити мову, а й набути професійних навичок у тій чи іншій сфері та досвід самостійного перебування закордоном.