Минуло 10 років відтоді як, коли королівська родина Сербії повернулася до Белграду із Лондона, де вони жили на вигнанні багато років. На 4 тисячі квадратних метрів розкинувся у Белграді розкішний королівський палац. Він був збудований у 1920-х роках для тогочасного короля сербського, хорватського та словенського – країн, які згодом об'єдналися у Югославію. Коли 1941-го року нацисти вторглися до Югославії, король Петр ІІ був примусово висланий до Лондона. Його син Александр ІІ там народився, а зміг повернутися на історичну батьківщину лише 10 років тому. «Цей палац належав моєму діду королю Александру Югославському і був завершений 1929 року. Коли мені було два роки, мене позбавили громадянства. Напевно я був дуже небезпечний у дворічному віці», - іронізує принц Александр ІІ.

Його хрещеною матір'ю стала англійська королева Єлизавета ІІ. За часи 40-річного комуністичного правління у Югославії, в основному під головуванням Йосипа Тіто, королівська родина була вигнана із країни та позбавлена югославського громадянства. Принц сьогодні каже, що зовсім не сповнений почуття образи та помсти, вони із дружиною прагнуть того, щоб у їхній країні запанувала демократія.

Бажання повернутися

Вперше принц Александр ІІ та його дружина принцеса Катерина приїхали до Белграду у 1991-му. Але скоро їм довелося виїхати знову, бо у ті часи Югославія почала розпадатися та громадянська війна набирала сили. Королівське подружжя повернулося за 10 років, коли був скинутий Слободан Мілошевич. Дружина принца розповідає про його величезне бажання повернутися на батьківщину: «Коли моєму чоловіку виповнювалося 50, у 1995 році, перед тим як задути свічки на святковому торті, його запитали – «що б ти побажав собі, коли тобі буде 60?» і він відповів – «я хочу бути вдома». Гості сказали «можливо, краще було б побажати полетіти на місяць», тому що у ті часи це було майже неможливо. Отже, коли загадуєте бажання під час задування свічок, будьте обережні, бо ніколи не знаєте, що може статися», - розповідає принцеса Катерина.

Королівський палац у Белграді влаштований у незвичайний спосіб – приміром тут немає кухні. Вона розташована окремо і до неї веде тунель. Тому кухарю, аби принести їжу до столу, треба бути ще й спортсменом, адже 80 метрів ще й угору по схилу.

Король без королівства

Александр ІІ переконаний, що правильним було б відновити конституційну монархію у Сербії. Сам він готовий стати королем. «Я вірю, що саме конституційна монархія може стати основою для єдності та стабільності. Нам потрібен глава держави, який не просто представляє якусь партію, а який би міг бути сполучною ланкою», - каже він.

Люди на вулицях Белграду розділилися у думках, щодо того чи варто повертати у Сербію монархію.«Я думаю, що раніше за часів короля було краще. Чи може це просто ностальгія у мене, не знаю…», - каже цей мешканець сербської столиці.

«Гадаю, монархія зараз непотрібна, тому що я не розумію, що це може покращити. Президента можна вибирати, вони міняються. Але якщо монарх почне робити щось безглузде, або погане, що тоді робити?» , - запитує інший перехожий.

Принц Александр ІІ - спадкоємець королівства, якого вже не існує. Однак монархія залишила незгладимий слід у історії Сербії: на прапорі досі королівський герб, а у старій версії гімну прославляють сербського короля. Королівська родина не полишає надій знову відігравати значну роль у сучасній Сербії.

Автор: Марк Ловен, Аліна Мосендз
Редактор: Дмитро Каневський