На замах на колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля в британському Солсбері в березні цього року  Захід відреагував швидко і неочікувано жорстко. Лондон звинуватив в отруєнні екс-шпигуна Росію і заявив про особисту відповідальність президента Володимира Путіна. Незадовго після інциденту близько 30 країн вислали понад 150 російських дипломатів, зокрема 19 членів ЄС. Москва відповіла дзеркальними заходами. 

Нині ж, після того, як прем'єрка Великобританії Тереза Мей оголосила імена підозрюваних у замаху, Німеччина, Франція, США та Канада так само довго не змусили чекати на реакцію солідарності. Разом з Лондоном вони в четвер, 6 вересня, висловили своє "обурення" використанням під час отруєння Скрипаля нервово-паралітичної речовини "Новачок". П'ять країн поділяють упевненість, що обидва підозрюваних працювали на російське Головне розвідувальне управління (ГРУ) та що "ця операція з найвищою ймовірністю була погоджена на найвищому урядовому рівні".

Реакція ЄС

Ще раніше цього дня на прохання DW результати розслідування прокоментували в Єврокомісії. Її речниця Майя Косьянчич наголосила, що застосування хімічної зброї, у тому числі токсичних речовин як зброї, "цілковито неприйнятне за будь-яких обставин" і "є загрозою для безпеки нас усіх". У відповідь на цю загрозу лідери країн ЄС у червні вирішили розробити новий режим обмежень щодо використання та поширення хімзброї. Як повідомила Косьянчич, робота над ним триває.

У березні країни Євросоюзу вислали загалом кілька десятків російських дипломатів практично "авансом". Тоді вони покладалися на оцінку Лондона, що нема іншого ймовірного пояснення атаці в Солсбері, аніж те, що за нею стоїть російська держава. Москва свою причетність до замаху на екс-агента заперечує.

Таку швидку реакцію ЄС оглядачі називали безпрецедентною, утім, до подальних дій щодо РФ ЄС не вдавався. З того часу лише США запровадили санкції проти Росії. Усі ж інші чекали, якими будуть результати розслідування у Великобританії. Лондон залучив до нього аж близько 250 детективів. І коли Мей заявила, що слідчі визначили двох підозрюваних - офіцерів ГРУ, які відвідали Великобританію під іменами Олександр Петров і Руслан Боширов, вона пообіцяла не зупинятися на досягнутому. "Ми будемо наполягати на нових режимах санкцій ЄС проти відповідальних за кібератаки, грубі порушення прав людини і за нові імена згідно з наявним режимом проти Росії", - заявила Мей.

Розмови про санкції

Речиця Єврокомісії питання нових санкцій також порушила. "Якщо казати про додаткові обмежувальні заходи, то остаточне рішення, як вам відомо, в руках Ради ЄС", - зазначила Косьянчич.

Євродепутат від Європейської народної партії Тунне Келам переконаний, що зараз час для ЄС діяти. Адже якщо раніше були сумніви, чи стоїть за замахом у Солсбері Кремль, то нині для естонського депутата все зрозуміло. Келам згоден з висновком Лондона, що відповідальним за хімічну атаку на території держави ЄС є президент РФ Володимир Путін. "Тому нам треба посилити санкції проти Росії, як закликала прем'єрка Мей", - каже політик.

Він вважає, що це мають бути персональні адресні санкції проти "осіб, щодо яких ми можемо довести, що вони особисто та політично відповідальні за такі справи". Депутат нагадує, що до подібного кроку у своїй резолюції закликав Європарламент, але уряди ЄС на нього не пішли.

Експерт фракції Зелених у німецькому Бундестазі Омід Нуріпур, який спеціалізується на зовнішній політиці, вважає позитивним, що зараз з'явилася можливість довести справу в суді. Він погоджується, що така операція ГРУ без дозволу Путіна відбутися на могла. "Тому зараз слід підтримати британців і переслідувати чітку лінію у ЄС стосовно Росії", - закликає він.

Що стоїть на заваді новим санкціям?

Вирішує, чи запроваджувати нові санкції, Рада ЄС. Британська газета The Guardian уже написала, що Лондон іде на ризик, закликаючи ЄС до нових заходів. Крім того, поки повідомлень про те, чи виносив британський уряд пропозицію про нові санкції на розгляд Ради ЄС, не було. Не покращує позицію Лондона і відсутність прогресу в переговорах щодо виходу Великобританії з Євросоюзу.

У складі міністрів закордонних справ Рада ЄС ухвалює рішення одноголосно. Залишається під питанням, чи зможе Лондон переконати всі решту 27 урядів погодитися на нові заходи. Адже у березні дев'ять країн ЄС вирішили не висилати російських дипломатів.

Тунне Келам визнає, що запровадження нових санкцій - справа непроста. "Особливо мене непокоїть головування у Раді ЄС Австрії, яка має тісні зв'язки з Росією", - додає він. Як відомо, коаліція в Австрії підтримує не дуже жорсткий курс щодо Москви. Особливо це стосується Австрійської партії свободи, висунута якою Карін Кнайссль очолює МЗС.

Омід Нуріпур також обережний в оцінках: "Чи будуть запроваджені санкції, а також які саме, залежить передусім від того, щодо чого вдасться домовитися. Це довга дорога, тож доведеться почекати".