Спеціалісти Європейської рахункової палати проаналізували допомогу, що була надана Україні Єврокомісією і Європейською зовнішньополітичною службою у період з 2007 по 2015 роки у таких сферах, як державне управління фінансами, боротьба з корупцією та газовий сектор. Опублікований 7 грудня звіт аудиту містить невтішні для Києва висновки: незважаючи на прогрес у співпраці з Брюсселем у період після Майдану, Україну у ЄС досі сприймають як найбільш корумповану країну в Європі.

"Олігархічні клани продовжують чинити домінуючий вплив на економіку, політику і засоби масової інформації України", - зазначають аудитори у звіті. Як наслідок, боротьба з корупцією в Україні застопорилася, адже система кримінального переслідування є недостатньо незалежною від уряду. А слабкі успіхи у цій сфері ставлять під питання всю програму допомоги, стверджується у документі. Аудитори додають: навіть ті успіхи, котрих було досягнуто у постмайданний період, залишаються нестійкими. DW з'ясовувала, чи вплинуть висновки суду на подальше виділення європейської фінансової допомоги для Києва.

Нічого нового

Українські експерти визнають, що викладена у звіті інформація справді відображає невтішну дійсність, хоча й не становить жодної сенсації. За словами директорки департаменту координації міжнародних програм міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олени Трегуб, викладені у документі факти давно відомі представникам європейських організацій, що надають Україні фінансову допомогу. "В нас немає побудованої системи контролю публічних фінансів, у нас не відбулася реформа публічної адміністрації, оновлення влади відбулося дуже слабко і дуже частково", - розповідає чиновниця.

Про проблеми із використанням грошей Євросоюзу DW розповідають і представники громадських організацій. Менеджер Групи антикорупційної реформи Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов зізнається, що європейські гроші за умов жорсткої звітності та прозорості не завжди використовуються оптимальним чином навіть представниками громадянського суспільства. Але ефективність роботи державних структур на цьому полі ще нижча. "У більшості випадків можна бачити лише імітацію роботи - ремонт фасадів з метою залишити все по-старому всередині", - каже Лємєнов.

Тому заступниця директора київського Інституту світової політики Катерина Зарембо вважає звіт Європейської рахункової палати позитивом. "Експерти вже багато років говорили про неефективність використання грошей, які виділялися ЄС для України", - розповідає Зарембо. Хоча вона впевнена, що критика звіту стосується передусім не української влади, а самих європейських структур, що мають зробити процедуру виділення фондів більш дієвою.

Аудит без наслідків

За словами Зарембо, увагу Європейської рахункової палати викликала значна сума у 11,2 мільярда євро, що була виділена Україні у 2014 році на сім років. Це набагато більше, ніж виділялося до Майдану та початку війни на сході України, до того ж гроші виділялися в рамках надзвичайного рішення без попереднього узгодження стратегії їхнього використання. Немає нічого дивного у бажанні ЄС зробити їх використання більш ефективним, каже експертка. Саме тому висновки звіту містять рекомендації щодо конкретних кроків з метою поліпшити, а не припинити співробітництво. Йдеться про необхідність робити більший акцент на управлінні державними фінансами в процесі діалогу з Україною, поліпшити конфігурацію умов для виплати фінансової допомоги і посилити контроль за її використанням, робити більший акцент на ефективній реалізації та стабільності реформ, вжити заходів для збільшення ефективності допомоги ЄС в газовому секторі.

Олена Трегуб теж не очікує, що публікація звіту заблокує подальше виділення європейських грошей. За її словами, Європейська рахункова палата не є органом, що ухвалює рішення у цій сфері, а для тих інстанцій у Брюсселі, що мають такі повноваження, висновки аудиторів не принесли нічого принципово нового. Чиновниця запевняє, що Євросоюз має розуміти: можливості перестати надавати Україні допомогу зараз просто немає, адже в іншому випадку країна просто не впорається із завданням самостійно продовжувати рух у правильному напрямі.

Втім, серед українських експертів є й ті, хто досить скептично ставиться до самої ідеї надання фінансової допомоги Україні з метою її розвитку. Директор Центру дослідження міжнародних відносин Микола Капітоненко впевнений: грошова допомога слабкій, і через це корумпованій, державі подібна до поливання водою пустелі. Головні зусилля ЄС мають бути спрямовані на допомогу у побудові в Україні інститутів в сфері безпеки, правосуддя, соціального захисту. А це потребує не просто грошей, а знань, досвіду та послідовності. "Допомогти нам побудувати таке поєднання - мабуть, найважливіша із усіх можливих форм допомоги", - каже експерт.