10 жовтня Національне агенство з питань запобігання корупції (НАЗК) ухвалило рішення надати державні гроші, передбачені для статутної діяльності українських політичних партій в останньому кварталі поточного року. Загалом було вирішено розподілити більше 70 мільйонів гривень, більшість з яких дісталися парламентським важковаговикам. "Народний фронт" та "Блок Петра Порошенка" отримали приблизно по 25 мільйонів гривень. Відчутно менше поклали в партійну касу "Самопомочі" та "Радикальної партії": приблизно 12,5 мільйона та 8,5 мільйона відповідно.

Дві політичні партії, які завдяки подоланню п'ятивідсоткового бар'єру на минулих парламентських виборах також теоретично мали претендувати на державну підтримку, - "Батьківщина" та "Опозиційний блок" - грошей не отримали. Але якщо у "Батьківщині" з цього приводу публічно не висловлювалися, то співголова "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул ще на початку вересня заявив у Верховній Раді, що його політична сила відмволяється приймати ці гроші та воліє направити їх на освіту. Щоправда, соратники Вілкула відмову від державного фінансування формально досі так і не закріпили. Голова НАЗК Наталія Корчак повідомила, що обидві політичні сили не надали ані офіційної відмови, ані офіційної згоди на отримання коштів. Надання ж бюджетних грошей без формальної згоди з боку партії є неможливим.

Слабкі звіти

Голова правління Transparency International Україна Андрій Марусов впевнений - те, як проходить звітування партій вже є непоганим результатом цього закону. "Ми чітко розуміємо, які партії справді хочуть грати за новими правилами відкритості та відповідальності перед власними виборцями, нехай навіть проти власної волі, а для кого - це кістка в горлі", - каже експерт. Відмова й незрозуміла поведінка "Батьківщини" та "Опозиційного блоку", на його думку, має бути сигналом для виборців про те, що для них нові правила прозорості та підзвітності є великою проблемою.

З Марусовим погоджується і менеджер антикорупційної групи "Реанімаційного пакету рефром" Олександр Лємєнов. За його словами, неоднозначна позиція тієї ж самої "Батьківщини" пов'язана також і з тим, що партія має численні проблеми зі звітами, які не відповідають вимогам, прописаним у законі.

Слабка звітність - проблема далеко не лише "Батьківщини" та "Опозиційного блоку". Експерти зазначають, що вкрай недбало до цього питання поставилися навіть ті чотири партії, що отримали державні гроші. Про те, що навіть їхні звіти не витримують жодної критики, хоча й виглядають трохи кращими, співбесідники DW скаржились в один голос. "Ми очікували, що політичні партії спробують скористатися цим законом, аби спробувати отримати гроші, не розкриваючи свого реального фінансового стану", - каже Лємєнов.

 

Але критика лунає не лише у бік партій. Подання слабких звітів стало можливим також і завдяки м'якій позиції Національного агентства з питань запобігання корупції. За словами Лємєнова, у НАЗК поки що не налаштовані штрафувати та влаштовувати проблеми політичним партіям, а сподіватися на те, що партії почнуть виконувати вимоги закону варто лише за умови того, що агентство нормально запрацює.

З тим, що НАЗК мало б зайняти більш жорстку позицію, погоджується і Марусов. Відсутність такої позиції нині він пояснює тим, що агентство досі не сформовано, а розроблені ним форми звітності, м'яко кажучи, недосконалі, каже експерт. "Там багато ляпів, надлишкових вимог, з однієї сторони, а з іншої - інформація, яка мала б бути, - її там немає, або вона подається партіями не в тому вигляді", - каже Марусов. Це дає можливість партійцям відбивати тиск НАЗК: мовляв, дивно вимагати досконалості від звітів партій, що лише розпочинають цю практику, якщо самі вимоги до звітності є далеко не ідеальними.

DW звернулась до НАЗК з проханням прокоментувати таку ситуацію, але на момент написання статті там не знайшли можливості відповідсти на запит. Раніше, коментуючи ситуацію із звітами партій, директор департаменту із запобігання політичній корупції НАЗК Роман Смик заявив DW, що, якщо партії не нададуть фінансовий звіт за другий квартал до дев'ятого серпня, штрафи будуть нараховуватися у повному обсязі. Відсутність же штрафних санкцій після подачі перших звітів він пояснив тим, що партії та співробітники агентства поки що "вчаться комунікувати".

Маленькі штрафи

Втім, у тому, що нинішні штрафні санкції стануть ефективним засобом тиску на партійних функціонерів, експерти також сумніваються. Нинішня сума штрафу за ненадання звіту у 6800 гривень є вкрай незначною, аби становити загрозу для партійних фінансів. "Це навіть не 300 доларів", - обурюється Лємєнов. Головною санкцією, за його словами, є ненадання державного фінансування - держава вирішує давати чи не давати пряник, а ось відчутного батога в її розпорядженні немає.

Про необхідність запровадження суворіших штрафів говорить і один із авторів закону про запобігання політичній корупції та голова антикорупційного комітету Верховної Ради Єгор Соболєв. Той факт, що суму штрафних санкцій, яка з самого початку мала складати 100 тисяч гривень, перед самим ухваленням закону зменшили до нинішньої, він пояснює опором старої політичної еліти. Цей компроміс дозволив Верховній Раді проголосувати за нього, але тепер можна спробувати доопрацювати його в слабких місцях. В планах Соболєва також заборона політичної реклами, яка, на його думку, дозволить відвернути увагу громадськості від красивих гасел до результатів реальної роботи політиків, а також до джерел їхнього фінансування, які має зробити прозорішими публічна партійна звітність.

Серед інших потенційних змін, які можуть очікувати на цей закон, Лємєнов називає запроваження електронної форми звітності за аналогією із "е-декларуванням". В тому, що ці та інші позитивні зміни рано чи пізно будуть, експерти не сумніваються. "Чинна зараз редакція закону - це перший пробний крок, - кажу Марусов. - Зрозуміло, що і в громадських організацій є нові напрацювання разом із депутатами-антикорупціонерами". Хоча спрогнозувати те, чи будуть ці прогресивні зміни ухваленими вже на цій сесії, експерт поки що не береться.