Українські споживачі можуть розраховувати на європейський захист своїх прав. В економічній частині угоди про асоціацію, яку підписали у п’ятницю, 27 червня, ЄС та Україна в Брюсселі, серед іншого ідеться про домовленість співпрацювати для забезпечення "високого рівня захисту споживачів, наближаючи українське законодавство до європейських норм". Для цього підписанти зобов'язались обмінюватись інформацією про існуючі системи захисту прав споживачів, поліпшувати якість інформації про товари та послуги, які споживають українці, та сприяти розвитку незалежних асоціацій споживачів.

Виграють усі

За сухими канцелярсько-дипломатичними висловами криється чимало переваг для українців, наголошують експерти. В Інституті економічних досліджень і політичних консультацій проаналізували угоду про асоціацію і дійшли висновку, що якщо свої домовленості сторони виконають, то в Україні побільшає незалежних громадських організацій споживачів, які будуть зацікавлені інформувати громадян про споживчі якості товарів та послуг. А це, в свою чергу, підвищить рівень захисту від неякісної продукції.

За словами директора інституту Ігоря Бураковського, відповідно до угоди Україна має імплементувати близько 370 європейських актів, щоб наблизити своє законодавство до європейського. Серед них є і ті, що стосуються захисту прав споживачів. "Для нас це дуже важливо, оскільки зараз існують великі проблеми через неякісні українські товари і послуги. Якщо така система буде прозорою і чіткою, то українці від того тільки виграють", - наголошує Бураковський.

Система "на випередження"

Нині в Україні діє система захисту прав споживачів "постфактум", коли незадоволений споживач звертається в Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів зі скаргою на виробника і вимогою відшкодувати гроші за неякісно надані послугу чи товар. Угода про асоціацію може сприяти створенню в Україні системи захисту прав споживачів "на випередження", коли незалежні споживчі асоціації інформуватимуть про якість товарів, аналізуючи, тестуючи, порівнюючи їх, аби споживач знав, чи якісний товар ще на етапі його вибору.

У Євросоюзі працює ціла мережа таких споживчих асоціацій, які відстоюють інтереси європейських споживачів. В Україні ж діє чи не єдиний Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз "Тест", який у статусі громадської організації досліджує товари та послуги, замовляє у спеціалізованих лабораторіях тестування найбільш вживаних українцями продуктів, аби поінформувати споживачів про найбільш якісні та безпечні. "Інтерес до такої інформації є. Споживачі хочуть знати більше про якість товарів, які купують. Але одна громадська організація не може його повністю задовольнити. Тестування і випробування - це коштовна річ, і без державної фінансової підтримки проводити їх надзвичайно складно. Зараз держава підтримує нашу справу тільки на словах", - наголосив у розмові з DW керівник центру "Тест" Валентин Безрукий.

Угода як стимул якості

За його словами, на українському ринку продається 20-25 відсотків неякісних товарів. Здебільшого це стосується молочних продуктів. У сфері сервісу частка неякісних послуг ще більша, каже експерт. Проте довести українському споживачеві те, що він отримав неякісну послугу, вкрай важко через відсутність належної експертизи. "Якщо для українських товарів широко відкриватимуться двері у Європейський Союз, це стимулюватиме українських виробників робити якісні товари не тільки на експорт, а також для внутрішнього ринку", - сподівається Безрукий. І це, вочевидь, витіснить з українського ринку недобросовісних конкурентів, які маніпулюють якістю своїх товарів та послуг, припускає експерт.

Водночас сподіватись на миттєві результати не варто, вказують аналітики. Для того, щоб в Україні дійсно була створена прозора та ефективна система споживчого захисту, як це діє у Євросоюзі, потрібен час, вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. "Відразу захисту своїх прав по-європейськи українські споживачі не відчують. Для того, щоб система запрацювала, потрібно мінімум років п'ять", - припускає Жолудь.