Нічні поїзди знов повертаються до деяких європейських країн на радість тим мешканцям ЄС, які вже давно скучили за таким типом подорожей. Після 16-річної перерви перший нічний поїзд, що з'єднує Відень і Брюссель, відправився з австрійської столиці в середині січня 2020 року.

Австрійська залізниця ÖBB, яка виконує рейси за цим маршрутом, до кінця року планує запустити ще один поїзд зі спальними вагонами, який має з'єднати Відень і Амстердам. І ця австрійська державна компанія - не єдина, хто бачить можливість виграти від зміни звичок європейців і дедалі більшої уваги до теми захисту навколишнього середовища.

У 2017 році викиди парникових газів у транспортному секторі ЄС були на 28 вищими за рівень 1990 року. Так звана "європейська зелена угода", проєкт якої обговорюється в даний час у Євросоюзі, передбачає зміну цього тренду за зворотній.

Завдяки "зеленій угоді" Євросоюз хоче досягти, аби транспортний сектор в Європі теж вніс свій внесок до боротьби зі зміною клімату. "Всі види транспорту повинні зробити свій внесок, але я думаю, що головним локомотивом змін має стати залізниця",- сказала DW Адіна-Іоана Валеан, єврокомісарка з транспорту.

Серед усіх видів транспорту найбільшим джерелом викидів CO2 в атмосферу в ЄС є автомобільний (73 відсотків), за ним ідуть авіація (13 відсотків) і морські перевезення (11 відсотків). Залізниця, враховуючи високий ступінь електрифікації, посідає четверте місце, на неї припадає лише 1,6 відсотка викидів вуглекислого газу серед усіх видів транспорту в Євросоюзі.

Конкуренція найближчим часом посилиться

За словами єврокомісарки Валеан, зараз в ЄС запроваджується так званий четвертий залізничний пакет. Одна з ключових змін - лібералізація ринку та зростання конкуренції на ринку пасажирських залізничних перевезень.

Виконавчий директор Залізничного агентства Євросоюзу (ERA) Йозеф Доппельбауер (Josef Doppelbauer) прогнозує, що конкуренція буде зростати, особливо після червня 2020 року. Адже тоді інші держави-члени ЄС мають приєднатися до першої вісімки країн, що вже імплементували нові європейські правила залізничних перевезень.

"Деякі приклади: італійська залізнична компанія Trenitalia звернулася до ERA, аби отримати єдиний сертифікат безпеки і дозвіл на використання транспортних засобів, що дає можливість працювати також і у Франції. Французька SNCF і Trenitalia вийдуть на іспанський ринок у червні 2020 року", - розповідає Доппельбауер.

У агентства ERA є дві основні функції.  Перша - це реалізація регламенту ЄС щодо безпеки та функціональної сумісності. З червня 2019 року ERA також видає єдині сертифікати безпеки та дозволи на використання транспортних засобів. "Це означає, що для поїздів, що працюють в декількох країнах, достатньо тепер одного дозволу від ERA", - пояснює Доппельбауер.

Скільки інвестуєте, стільки і отримаєте

Доппельбауер стверджує, що запровадження швидкісних залізничних сполучень у деяких країнах ЄС, приміром, Барселона-Мадрид в Іспанії, вже доводять, що замінити залізницею "менш екологічно чисті внутрішні перельоти завдяки скороченню часу та ціни поїздки" можливо.

Наскільки залізниця дійсно зможе конкурувати з авіацією в найближчому майбутньому, буде залежати від інвестицій у мережі залізничних колій, а це вже є прерогативою окремих держав-членів ЄС. У той час коли такі країни як Італія продовжують скорочувати інвестиції в залізницю, такі країни як Німеччина виділяють більше коштів попри те, що ціни на квитки останнім часом знизилися. Наприклад, минулого місяця німецький уряд повідомив про плани виділити загалом 86 мільярдів євро на залізницю протягом наступного десятиліття.

За словами директора ERA, задоволеність клієнтів значною мірою залежить від інвестицій у залізницю на душу населення. Він зазначає, що в 2018 році Швейцарія була на першому місці за рівнем задоволеності клієнтів залізничним сервісом і першою за капітальними інвестиціями в залізницю, які становили на той час 365 євро на душу населення. "Австрія була другою за задоволеністю клієнтів і другою за витратами - 218 євро на душу населення. У Німеччині відповідний показник на даний момент становить 77 євро на душу населення на рік", - каже Доппельбауер. І навіть після того як нову інвестиційну програму німецького уряду буде втілено і цей показник збільшиться до 140 євро, Німеччина хоч і наблизиться до рівня інвестицій у залізницю південних сусідів, але їй все одно буде до них далеко.

Проблема сталого туризму

"Більшість турагентів на даний момент не закладають у свої пакети поїзди як можливий спосіб дістатися до кінцевого туристичного пункту призначення", - сказав DW Лібор Лохман, виконавчий директор Спільноти європейських залізниць та підприємств (CER). "Але і тут вже можна побачити позитивні зміни. Турагенти, наприклад, вже почали пропонувати проїзні Interrail, які дають можливість пасажирам подорожувати залізницею кілька днів на місяць за одним квитком", - пояснює Лохман.

Ситуація із вантажними перевезеннями ще складніша. "Ми спостерігаємо зростання пасажиропотоку, але у нас немає таких же показників щодо вантажоперевезень", - визнав Лохман. Проєкт "зеленої угоди" передбачає, що якомога більше вантажів мають перейти з автомобільного транспорту на залізничний. "Але для цього потрібно вдосконалювати європейську транскордонну залізничну мережу", - каже єврокомісарка Валеан.

Але загалом перспективи розвитку залізниці в ЄС виглядає добре, оскільки плани її розбудови підтримують як бізнес, так і екологи.

Українсько-німецька залізнична співпраця

Не виключено, що українська залізниця у найближчому майбутньому теж якось виграє від цих процесів. Перші кроки з наближення української до європейських залізниць вже зроблені. 5 лютого 2020 року "Укрзалізниця" та німецька Deutsche Bahn підписали меморандум про взаєморозуміння і стратегічне партнерство. Планується, що німці консультуватимуть УЗ щодо структури управління компанією та надаватимуть їй технічну підтримку у сфері вантажних та пасажирських перевезень, інфраструктури, надання послуг з технічного обслуговування тощо. Підписання документа відбулося в Києві за участі прем'єра України Олексія Гончарука та члена правління з питань інфраструктури Deutsche Bahn Рональда Пофалли (Ronald Pofalla). Меморандум передбачає побудову стратегічного партнерства між українською та німецькою компаніями протягом десяти років.