Зміна ставлення керівництва Китаю до контролю над народжуваністю була особливо помітною у місті Ічан, де нині мешкає понад 4 мільйони людей. На початку 2016 року його керівництво у відкритому листі закликало місцеві сім'ї мати по двоє дітей: "Молоді товариші мають стати зразком для наслідування і втілювати "політику двох дітей". Старші люди мають переконати їх у цьому".

Китай страждає від гендерного дисбалансу і старіння населення. У 2010 році згідно з переписом населення у Піднебесній проживали 1,3 мільярда людей. Причому 185 мільйонів з них - люди старші 65 років. За прогнозами експертів, до 2026 року їхня кількість збільшиться до 300 мільйонів.

Легко сказати, складно зробити

"Політика двох дітей" почала працювати на початку цього року. Під час перехідної фази - з 2014 до 2016-го - мати двох дітей дозволялося, якщо обоє батьків були єдиними дітьми у своїх родинах. Утім, очікуваний бебі-бум так і не настав. Згідно з офіційною статистикою, у 2015 році народилось на 320 тисяч малюків менше, ніж у попередньому. Багато батьків турбуються, що не зможуть поставити своїх дітей на ноги. Адже у Китаї це - не дешеве задоволення. Харчування, медичне обслуговування та освіта вимагають чималих витрат. Ініціатор відкритого листа у Ічані Чень Тяньмін про це знає і саме тому написав, що батьки не мають турбуватися про медичне обслуговування та освіту дітей. Та адресати налаштовані скептично. Заяви без плану дій геть не переконали їх. "Народження дитини не коштує нічого, але потім це буде дорого", - так у соціальних мережах прокоментували заклик ті, хто отримав листа.

Стурбовані китайські батьки

Молоді батьки у Німеччині досі пам’ятають відсутність дитячого харчування у німецьких супермаркетах через величезний попит на нього у Китаї. Причиною став скандал з молоком у 2008 році. Тоді з'ясувалося, що низка китайських виробників сухого молока додавали у нього меламін задля підвищення концентрації білка. Цю речовину, як правило, використовують для виробництва клеїв. Наслідки були катастрофічними. У майже 40 тисячах випадків у немовлят діагностували  захворювання нирок. Чотири малюка, за офіційними даними, померли. Тож китайці бокотували придбання харчування в китаських виробників. 

Згідно з опитуванням, проведеним державним телеканалом CCTV у 2011 році, вітчизняному сухому молоку не довіряли 70 відсотків респондентів. Натомість купували імпортоване з Німеччини та були змушені платити за пачку Hipp або Aptamil майже вдвічі більше, ніж у ФРН. І це попри те, що середній дохід навіть в економічно процвітаючих провінціях Китаю складав менше 750 євро на місяць.

Дорога освіта

Перебування у дитячих садках у Китаї коштує від 200 до 500 євро на місяць в залежності від міста. Державні школи фактично безкоштовні, але за навчання у школі з хорошою репутацією доведеться чимало заплатити. Батьки роблять це, прагнучи дати своїм дітям найкраще. Крім того, у численних мегаполісах школи часто знаходяться далеко від дому. Тому іноді батьки купують другу квартиру неподалік від навчального закладу. Ціни на таке житло стрімко ростуть.

Соціальна проблема

"Ви подивіться на молоде покоління, - звертається соціолог Цин Ян до політиків. - Вони мають платити проценти по кредитах за придбання житла. А у деяких взагалі немає квартир у власності, і люди змушені довгий час залишатися неодруженими. Дружина? Під питанням! І ви хочете, щоб саме ці люди народжували другу дитину? Та вже при народженні первістка люди повинні обраховувати все до останньої копійки!"

Керівництво країни передбачало ці проблеми ще коли запроваджувало контроль народжуваності наприкінці минулого століття. У відкритому листі до усіх членів партії та її молодіжної організації 25 вересня 1980 року йшлося: "Деякі товариші занепокоєні тим, що через "політику однієї дитини" виникнуть інші проблеми: старіння населення, брак робочої сили, надмірне навантаження через забезпечення батьків. Деякі побоювання є непорозумінням, деякі - можна вирішити". 36 років по тому побоювання справдилися. Вирішення цих проблем керівництво країни бачить у "політиці другої дитини". Однак, бебі-буму у Китаї досі  немає.