Укрзалізниця - український монополіст на ринку залізничних перевезень – почала масштабні реформи. Підвищення цін на квитки та скасування пасажирських поїздів вже відчули на собі пересічні українці. Доїхати з одного обласного центра до іншого стало вкрай важко. Аби, скажімо, добратися з Херсона до Харкова пасажирові тепер потрібно півтори доби. До Києва з Херсона курсує віднедавна один потяг, квитки на який купити нереально навіть за місяць, нарікає херсонський правозахисник Дементій Бєлий. «У нас були прямі маршрути і зв'язок з Донецьком, Харковом, Сімферополем, Кременчуком. Тепер нічого не має. Зараз можна туди їхати лише автобусом. Але це незручно, набагато дорожче і не всі собі можуть дозволити», - нарікає Бєлий.

Водночас правозахисник наголошує, що херсонський аеропорт вже кілька років не працює і місто «через реформи монополіста Укрзалізниці опинилося в ізоляції». На цьому Укрзалізниця не збирається зупинятися і в наступному році хоче ще скоротити кількість потягів на 25 відсотків, зняти 30 нічних маршрутів і зменшити більш ніж на півтори тисячі кількість зупинок на залізниці. Адже, виявляється, возити пасажирів для держпідприємства – це збиткова справа. Як повідомляє прес-служба Укрзалізниці, за дев’ять місяців цього року збитки підприємства сягнули 4,5 мільярда гривень. «У нас ще радянська система перевезень. Систему треба вдосконалити: частково замінити маршрути, частково перевести на денні рейси, запровадити європейську систему пересадок», - прокоментували Deutsche Welle у прес-службі «Укрзалізниці».

Право на вільне пересування

У Гельсінській спілці з прав людини занепокоєні такою раціоналізацією залізничних сполучень, адже більшість потягів є соціально значущими, каже виконавчий директор Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський. За його словами, масове скорочення потягів відбувається на основі комп’ютерної системи обчислення пасажиропотоку, яку Укрзалізниця запровадила влітку. Саме ця програма визначає, чи вигідно пускати поїзди на певний напрямок. Але ж, за словами правозахисника, економічну вигоду не можна ставити понад усе, оскільки скорочення потягів суттєво обмежує право доступу людей до певних органів державної влади.

«В Україні є окружні адміністративні суди, які в апеляційному порядку розглядають адміністративні справи проти органів влади. Вони об’єднують кілька областей. І от як вам з однієї області переїхати в іншу на слухання?», – запитує Яворський. Він констатує, що виникають серйозні проблеми з рівним доступом людей до державних інституцій.

Буде страйк?

Представник вільної профспілки Південної залізниці Олександр Абросімов у розмові з Deutsche Welle повідомив, що реформами Укрзалізниці занепокоєні і пересічні робітники - побоюються масових скорочень. За словами Абросімова, приховані скорочення у них вже почалися, адже провідникам чи начальникам станцій пропонують змінити спеціалізацію чи посаду на менш оплачувану, або ж перейти працювати в інший регіон. «Нам розповідають, що перевезення пасажирів збиткове. Немає грошей на зарплати і закупівлю обладнання у вагони. Але ж чому не скорочують волейбольну команду чи дві футбольні команди. Якими володіє Південна залізниця? Адже один волейболіст отримує як десятеро провідників», - нарікає Олександр Абросімов.

На початку листопада представники профспілок зустрічалися з керівництвом Укрзалізниці і висунули свої вимоги, аби скорочені залізничні маршрути були відновлені та переглянуті плани щодо оптимізації пасажирських перевезень на наступний рік. Натомість пройшов місяць і жодної реакції на вимоги профспілок немає, наголошує Абросімов. За його словами, профспілки готуються до страйку.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Євген Тейзе