Провідний науковий співробітник відділу енергетичної та ядерної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Ольга Кошарна каже, що після аварії на Чорнобильській АЕС країни, що мають атомні станції, підписали між собою міжнародні договори і конвенції про раннє попередження у випадку ядерної аварії, про допомогу в разі ядерного інциденту, про поводження з відпрацьованим ядерним паливом тощо. Окрім цього, була створена міжнародна консультативна група з безпеки реакторів, відповідно до міжнародних вимог персонал атомних станції країни почали ліцензувати при допуску на об’єкти, наголошує Ольга Кошарна.

"Незрозуміло, чому так сталося"

Також були фундаментально переглянуті питання безпеки атомних станцій і ректорів. Нині їх відділяють багатобар’єрними захисними спорудами з автономними системами живлення. Втім, зважаючи на всі заходи безпеки, Кошарна не розуміє, чому Японія не передбачила на своїх АЕС можливість одночасного включення кількох природних факторів, таких як землетрус і цунамі. І чому ці аспекти контролю випустила з під своєї уваги МАГАТЕ та інші світові організації. Тож, експерт погоджується, що не всі заходи безпеки людство передбачило і застосовує на атомних станціях. "Оцінка безпеки атомних станцій теж змінилася і удосконалилася. Є тепер метод вірогідності при аварії, де моделюються події: якщо це відмовить, то що треба робити, якщо інше, то що тоді. Це все є. Але що відбувається зараз в Японії, я дивуюсь. Звичайно, їм не до цього, коли проблеми одразу з кількома реакторами",- сказала Кошарна в інтерв’ю Deutsche Welle. Заходи безпеки і захисту населення від радіації суттєво не змінилися, наголошує експерт. Після потрапляння радіації у атмосферу найнебезпечніший - йод-131, який абсорбується у щитовидній залозі людини. Тож, потрібно за дві-три години пити спеціальні пігулки, аби нормальний йод не давав абсорбуватися йоду радіоактивному.

Також після Чорнобильської аварії людство стало більше уваги приділяти системі оповіщення про аварії на АЕС і інформування про радіаційне забруднення, однак і цього недостатньо. "На жаль, наша цивілізація така, що високі технології приносять високі ризики",- зауважує Ольга Кошарна.

Незасвоєний урок

Атомна індустрія так і не зробила належних висновків після Чорнобильської трагедії. Таку думку в інтерв’ю Reuters висловив Юлій Андрєєв, який після аварії на ЧАЕС очолював роботи з дезактивації радіаційного забруднення станції. Андрєєв живе в Австрії, де викладає атомну безпеку і консультує австрійське міністерство охорони довкілля. Причиною нинішньої трагедії в Японії фахівець називає "жадібність енергокомпаній та нехлюйство контролюючих органів". За словами Андрєєва, після чорнобильської аварії атомне лобі доклало величезних зусиль, аби "відбілити "мирний атом". Зокрема, були профінансовані численні дослідження, метою яких було применшити наслідки трагедії та затушувати ризики атомної енергетики.

Людство не засвоїло урок Чорнобиля – у цьому переконані й у природоохоронній організації Greenpeace. В інтерв’ю Deutsche Welle експерт організації Кристоф фон Лівен наголосив, що ядерна енергія ніколи не буде абсолютно безпечною, як би не заспокоювали оператори АЕС. "Правильним висновком з Чорнобильської трагедії була би відмова від будівництва нових атомних реакторів. Але замість поступового виведення з експлуатації реакторів, все звелося до напівзаходів – було покращено ті чи інші технології. Але зараз ми бачимо, що повноцінних висновків зроблено не було",- каже фон Лівен.

Непередбачувані ризики

Експерт Greenpeace наголошує, що покращення технологій протягом останніх десятиліть стосувалися перестраховки від помилок в експлуатації. Однак природні катаклізми або можливі теракти становлять непередбачувані ризики, перед якими атомні реактори і надалі залишаються вразливими. У цілому загрози експлуатації АЕС сьогодні аж ніяк не є нижчими, ніж 25 років тому, переконаний фон Лівен. "Сьогодні значно вищими є загрози з боку міжнародного тероризму. Крім того, сьогодні ми маємо чималу кількість старих реакторів, терміни експлуатації яких спливають або вже спливли",- каже представник Greenpeace.

Кристоф фон Лівен нагадує, що в разі масштабної аварії на атомній станції населення сьогодні так само погано захищене, як і 1986 року.

Автори: Лілія Гришко/Євген Тейзе
Редактор: Захар Бутирський