1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Верховна Рада: спроба оновлення

Лілія Гришко27 листопада 2014 р.

Нова Верховна Рада запрацювала. У депутатів вже є спікер і коаліція. Наскільки дієвим буде український парламент, у складі якого поряд з активістами Євромайдану - ті, проти кого вони боролися?

Перше засідання ВР 27 листопада
Фото: Reuters/G. Garanich

Уже перше засідання нової Верховної Ради пройшло не без певного компромісу: після традиційних виконання гімну та привітання президента новообрані депутати склали присягу. Згідно з Конституцією України, оголошувати її мав найстарший депутат парламенту, тож цього разу таку місію повинен був би виконати 81-річний "регіонал" Юхим Звягільський, який, будучи депутатом парламенту минулого скликання, голосував за "диктаторські закони від 16 січня" і знову пройшов до Верховної Ради, вигравши вибори на одному з округів в Донецькій області. Повторювати присягу за Звягільським заздалегідь навідріз відмовилися новообрані депутати від партій, які позиціонують себе як проєвропейські.

Присягу депутати зачитали хоромФото: Reuters/G. Garanich

Тож, аби уникнути конфлікту від самого початку роботи нової Верховної Ради, свою присягу усі депутати читали хором "за участі найстаршого депутата", як оголосив колишній спікер парламенту Олександр Турчинов. У цей час на електронному табло продемонстрували присягу депутата з особистим підписом обраної за списком "Батьківщина" Надії Савченко - української льотчиці, яка нині перебуває у в’язниці в Росії за звинуваченням у причетності до вбивства російських журналістів.

Плідний день

Після отримання парламентарями депутатських посвідчень у Верховній Раді створили шість фракцій та обрали спікера. Ним став Володимир Гройсман, який до цього обіймав посаду віце-прем’єра. "Крісло не має жодного значення. Я пройшов певний період часу, завжди дивлячись людям у вічі", - прокоментував своє призначення новий голова Верховної Ради України.

Пізніше депутати п'яти фракцій, зокрема "Блоку Петра Порошенка", "Народного фронту", "Об’єднання Самопоміч", "Радикальної партії" Олега Ляшка та партії "Батьківщина" створили коаліцію, яка запропонувала свого кандидата на посаду голови уряду. Ним, як і очікувалось, став Арсеній Яценюк, подання на призначення якого відразу ж вніс на розгляд парламенту президент Петро Порошенко. "2015 рік буде важчим, аніж 2014. Тож вперед - до роботи!" - закликав Арсеній Яценюк, за якого проголосував 341 народний депутат.

Чи можуть ті ж самі робити зміни?

Попри те, що у новому складі Верховної Ради чимало тих, які вже неодноразово сиділи у депутатських кріслах, 246 депутатів потрапили до парламенту вперше. Це понад 50-відсоткове оновлення складу українського парламенту. Експерти хоч і не впевнені, чи здатні нові люди ініціювати зміни, наголошують, що іншого вибору у депутатів немає. "Усередині є нові люди, які тиснутимуть на парламент зсередини. Вони змушені будуть так робити, виходячи з інстинкту самозбереження, інакше цей парламент пропрацює не більше року. Їм доведеться проводити реформи", - впевнена директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.

Водночас аналітики вказують на те, що у Верховній Раді залишилося чимало лобістів, які працюють на українських олігархів, а також тих, хто саботуватиме зміни через значні доходи від політичної корупції. Однак і на це є запобіжники. "Всі розуміють, що метроном тікає. Можна зараз відкусити ласий шматок, але тепер за це доведеться поплатитись", - переконана Бекешкіна.

Захід стримуватиме амбіції депутатів

За словами експертів, на новообраних депутатів зараз надзвичайно тиснутиме громадянське суспільство та Захід, який надав Україні великі кредити для стабілізації економічної ситуації. За словами заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького, міжнародні кредити від США та європейських країн будуть стримуватимуть нову коаліцію від сварок за посади та сфери впливу, які загрожують спровокувати політичну кризу, як це вже було в історії України після Помаранчевої революції. "Захід буде своєрідним запобіжником. Якщо тоді нашій політичній еліті було дещо наплювати, що про Україну думають на Заході, то тепер плювати на них вже не вийде, бо ми взяли на себе занадто багато зобов’язань", - переконаний Голобуцький. Він впевнений, що спроби розвалювати коаліцію будуть "придушуватися на корені".

До цього закликає колег і народний депутат, екс-голова кримськотатарського Меджлісу Мустафа Джемілєв. "Всім потрібно вгамувати свої амбіції, і, роблячи якийсь крок, треба думати, як це відобразиться на державі. Якщо ми будемо керуватися цим принципом, то буде всім добре", - вважає Джемілєв.

Яценюка очікувано переобрали прем'єромФото: Reuters/G. Garanich

Коаліційна угода в дії

Ще одним способом тиску на депутатів буде коаліційна угода, якою себе зв’язали п’ять політичних сил. Адже у нову коаліцію увійшло 302 народних депутати. Це трохи більше, аніж конституційна більшість, і всі ці депутати будуть змушені виконувати те, що записала коаліція у спільному документі, припускає заступник генерального директора Центру ім. Разумкова Юрій Якименко. "Недарма коаліційна угода така об'ємна, детально виписана і писалася довго. Там персональна відповідальність і уряду, і депутатських фракцій за реалізацію цієї колективної угоди. Думаю, що це випадок, коли цей документ буде дієвим", - каже Якименко.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW