Обставини надзвичайної ситуації наводить газета Frankfurter Allgemeine Zeitung:

„На станції Форсмарк після короткого замикання була знеструмлена система охолодження одного з реакторів. Дві з чотирьох дизельних установок екстреного забезпечення електрикою не завелися, решта дві – завелися із запізненням. Після цього вкрай небезпечного інциденту чотири з десяти реакторів країни були зупинені. За інформацією шведських ЗМІ, аварія на станції ледь не призвела до розплавлення активної зони реактора. Після того як стало відомо про аварію, міністр охорони навколишнього середовища Німеччини висловив переконання, що найстарші атомні реактори у ФРН необхідно вивести з експлуатації раніше, ніж передбачено. На думку міністра, випадок у Швеції вкотре засвідчив, наскільки великі ризики криє у собі використання атомної енергії”, -

пише Frankfurter Allgemeine Zeitung і веде далі:

„Однак, на відміну від Німеччини, у Швеції ця аварія не спричинила поновлення політичних дебатів щодо атомної енергетики. Навіть попри те, що вже у вересні у країні відбудуться парламентські вибори. Небажання шведських політиків спекулювати на цій темі можна зрозуміти: майже половина виробництва енергії у Швеції припадає на атомні електростанції. Після тимчасової зупинки чотирьох реакторів у суспільстві з’явилися побоювання стрибка цін на електрику. Цікаво, що 1980 року на референдумі шведи висловилися за те, аби до 2010 року країна відмовилася від атомної енергії. Нині настрої у суспільстві змінилися. Із наближенням часу, коли мають бути виведені з експлуатації перші реактори, серед шведів поширюється занепокоєння, що без атомної енергії країна таки не зможе обійтися. Отже, настрої є настільки неоднозначними, що напередодні виборів політики не зацікавлені у загостренні цієї дискусії. Центральними темами виборчої кампанії залишаються безробіття, охорона здоров’я і соціальне забезпечення”, - зазначає Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Про політичні дебати у Німеччині пише Süddeutsche Zeitung:

„Одні попереджають: така небезпечна аварія може у будь-який момент статися і в Німеччині. Інші заспокоюють: у Німеччині такого бути не може ніколи, бо німецькі станції найнадійніші. Хто би не був правий, але політику на питанні безпеки ядерних реакторів робити не можна. Природно, що такі інциденти як аварія на станції Форсмарк спричиняють суспільну дискусію. Якщо на пульті управління реактором на двадцять хвилин виходять з ладу головні датчики, це серйозно. Особливо вражає той факт, що таке відбувається у країні із високими технологічними стандартами”, -

зауважує Süddeutsche Zeitung. Далі видання пише:

„Будь-яка техніка може мати якість недоліки, криє в собі непередбачувані ризики. З таких надзвичайних ситуацій роблять висновки – це навіть можна назвати фактором наукового поступу. Проблема атомної енергетики полягає в тому, що справді небезпечні аварії хоча і є вкрай малоймовірними, але вони можуть мати справді катастрофічні наслідки. Саме тому постійно заспокоювати суспільство запевненнями у тому, що німецькі реактори є найбезпечнішими, не варто. Набагато важливіше дати людям зрозуміти, що серйозне ставлення до проблеми безпеки реакторів перебуває під жорстким контролем державної влади. Головне, аби люди знали, що недбальство у цій сфері неможливе, що заощадження коштів на безпеці – виключене. Для цього інформація про всі ризики має бути відкритою для суспільства, бо саме це і є фактором відповідальності за безпеку”, - наголошує Süddeutsche Zeitung.

На думку оглядачів видання Reutlinger General-Anzeiger, після аварії на шведській АЕС можна зробити такі висновки:

„Головне - оцінювати ситуацію об’єктивно. В дійсності все вказує на те, що з огляду на аварію у Швеції, немає підстав вважати безпеку на німецьких станціях недостатньо контрольованою. Тим не менш, ця надзвичайна ситуація є черговим нагадуванням про те, що атомна енергетика криє в собі потенціал ризиків, незрівнянний з жодною іншою технологією. Саме у часи, коли політики дискутують про альтернативи нафті, газу і вугіллю, треба усвідомлювати: атомна енергія такою альтернативою не є”, - підсумовує Reutlinger General-Anzeiger.

Огляд преси підготував Євген Тейзе